+11 Київ
2021 рік, що минає, запам'ятався мені трьома подіями.
По-перше, мені пощастило відвідати звільнену внаслідок 44-денної війни культурну столицю Азербайджану – незрівнянну Шушу. У жодній мові світу немає слів, здатних передати почуття, які охопили мене під час того візиту. Це місце гордості, доблесті та слави кожного азербайджанця, незалежно від фактичного місця його проживання, політичних уподобань, соціального статусу. Наш народ довгих 28 років жив мрією про звільнення Шуші. І те, що здавалося далекою мрією, стало реальністю. Вираз "п'янке повітря свободи" особисто для мене набув сенсу у звільненій Шуші.
Друга подія – можливість знайомства своїх українських друзів, зокрема й депутатів Верховної Ради, із результатами нашої перемоги у 44-денній війні. Вони на власні очі змогли побачити друге за величиною місто Азербайджану, давню Гянджу, по якій із Вірменії завдавали ракетні удари, що призвели до великої кількості жертв серед мирного населення. Вони змогли побачити стертий із лиця землі Агдам, який звуть "Кавказькою Хіросімою". Вони змогли зрозуміти, відчути наш біль від вигляду повністю зруйнованих рідних земель і нашу радість через велику перемогу. Готовність і здатність українців бути з Азербайджаном і в горі, і в радості – друга найважливіша подія 2021 року.
Третьою найважливішою подією я особисто вважаю боротьбу президента України Володимира Зеленського з олігархами. Ніхто з колишніх президентів України не починав відкритого протистояння з олігархатом. Були ті, хто створив олігархію як клас. Були ті, хто слухняно виконував волю тих чи інших олігархів. Був при владі в Україні й сам політик-олігарх. Тепер же ми бачимо, як глава держави розпочав боротьбу з олігархами. Так, можливо, її ведуть не так, як комусь хотілося. Так, вона поки що торкнулася не всіх олігархів. Але це більше, ніж нічого. Потрібно просто дочекатися, образно кажучи, осені, щоб підрахувати курчат.
І у зв'язку із цим я не можу не помітити, що в Україні склалася дивовижна традиція. Тут дистанція від любові до ненависті, можливо, найкоротша у світі. Я вже бачив, як швидко її долали раніше, у період президентства Віктора Ющенка. Тепер я спостерігаю те саме у випадку з президентом Володимиром Зеленським. Він просидів у кріслі глави держави лише половину п'ятирічного строку, а з нього запитують так, ніби завершується його друга каденція. На мою думку, це помилка. Запитувати з нього потрібно буде після закінчення його президентського строку. І я вірю, що все зрештою буде добре. Насамперед тому, що Україна є країною, де живуть десятки мільйонів патріотів – розумних, світлих, працьовитих людей різних національностей, об'єднаних однією спільною метою – зробити свою Батьківщину сильною та успішною.
Джерело: "ГОРДОН"
