Відмова в зустрічі Саакашвілі з адвокатом та Гордоном із Бацман дає підстави говорити, що керівництву Грузії є що приховувати і чого побоюватися G

"Я не згоден із жодним словом, яке ви говорите, але готовий померти за ваше право це говорити", – крилатий вислів про принципи свободи слова, демократії, який приписують Вольтеру. Насправді авторство належить англійській письменниці Евелін Голл, і прозвучав [цей вислів] у її книжці-біографії Вольтера "The Friends of Voltaire (1906). Утім, не так важливий автор цієї фрази, наскільки важлива її актуальність під час аналізу того, що відбувається навколо експрезидента Грузії, великого реформатора Михайла Саакашвілі.

Ось уже 28 днів він перебуває у в'язниці. Я далекий від думки оцінювати справедливість обвинувачень, що висувають проти нього. Але я глибоко переконаний у тому, що сам факт перебування Саакашвілі у в'язниці завдає великої шкоди репутації Грузії у світі. Особистість такого грандіозного масштабу, заслуги якої перед Грузією просто неможливо заперечувати, не має бути у в'язниці. Тим паче з огляду на його нинішній стан здоров'я, ослаблений тривалим голодуванням.

Фото з особистого архіву Хікмета Джавадова

Також обурливою вважаю ситуацію із забороною на в'їзд до Грузії адвокату Михайла Саакашвілі, а також Дмитрові Гордону та Олесі Бацман. Так, кожна країна має право забороняти в'їзд тій чи іншій особі без пояснення причин. Але в цій ситуації все цілком очевидно. Заборонні заходи вирішено запровадити проти осіб, які відкрито підтримують експрезидента Грузії. Причому рішення було ухвалено, незважаючи на те, що МЗС України дало офіційний запит до МЗС Грузії.

Зрозуміло, що зустріч адвоката експрезидента з ним, а також візит до Саакашвілі Дмитра Гордона та Олесі Бацман ніяк би не вплинули на долю Михайла Ніколозовича, не позначилися б на внутрішньополітичній ситуації у Грузії. Водночас відмова нинішнього керівництва Грузії на таку зустріч дає підстави говорити про те, що вони мають що приховувати. І їм є чого боятися. Тому що сильна, впевнена у своїй правоті, у підтримці абсолютної більшості громадян влада не стала б запроваджувати такі заборонні заходи.

Які тим більше дивують, що у Грузії немає заборони на відвідування по-справжньому одіозних політиків, журналістів із різних країн світу. Водночас для людей, які завжди словом і ділом підтримували цю прекрасну країну, вводять заборону. І це суперечить тій крилатій фразі, авторкою якої є англійська письменниця Евелін Голл. Дуже шкода, що ми стали свідками цього. Водночас я глибоко переконаний, що є значно справедливіший суд. Це суд історії. І він дасть відповідь на всі запитання, указавши на роль Михайла Саакашвілі в долі Грузії та на роль його обвинувачів, які забороняють в'їзд у країну людям, які багато разів доводили свою любов до Грузії, причому в найтрагічніші для неї моменти.

Джерело: "ГОРДОН"