+2 Київ
Теза про те, що Ізраїль захищають усі, а нас – ніхто, не витримує жодної критики, а лише відбиває рожевий світ, у якому живе частина суспільства.
- В Ізраїлю є юридичний союзник, підписано відповідні домовленості. В України такого немає і, найімовірніше, не буде. Союз Ізраїлю й Заходу формувався в унікальних історичних і політичних обставинах, яких не було в Україні. Порівнювати обидві країни не потрібно і шкідливо. Історія наших відносин із Заходом і нашої зовнішньої політики була зовсім іншою, ніж історія Ізраїлю та Близького Сходу.
- Навіть якщо усунути чинник воєнного договору, Захід не буде захищати Україну так само, як Ізраїль, оскільки політично йому це не вигідно, про що нам послідовно говорять із 2022 року. Ризики війни з РФ оцінюють там як високі й катастрофічні. Переконати у зворотному ми їх не змогли й навряд чи зможемо. У ситуації з Ізраїлем та Іраном такого не було: усі знали, що іранці намагатимуться уникати великої ескалації і що вони відповідали на удар по своєму консульству, а ризику ядерної війни не було й близько.
- Країни Заходу традиційно люблять грати в управління кризами. Станом на сьогодні їхній порядок денний має такий вигляд: контрольована ескалація, локалізація війни і стримування. Уже багато років вони діють саме за цією схемою. Можна багато дискутувати про те, чому так вийшло, але це сьогоднішня реальність. Відповідно, безпосереднє залучення у війну проти РФ через захист нашого неба "за ізраїльською моделлю" відбуватиметься або в керованому ключі в межах політичного рішення, яке на Заході можуть ухвалити в якійсь перспективі, або взагалі не відбудеться, бо дивися п. 2.
Я переконаний, що за іншої адміністрації у Штатах було б те саме, тож річ не в Байдені чи Трампі, а в загальному американському порядку денному, виборах і позиції американських союзників, яку Білий дім має враховувати, хочуть вони цього чи ні.
Джерело: Iliya Kusa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
