-2 Київ
Цікаве запитання від розумної журналістки "Радіо НВ" – про дрес-код президента Зеленського.
Дрес-код президента Зеленського, його схильність до стилю кежуал або навіть до елементів спортивного одягу, імовірно, мають дві причини. Перша – слідування стилю деяких світових лідерів бізнесу – як Джобс, Цукерберг тощо. Друга – політичний знак чи послання: я звичайна людина.
І перше, і друге вже не нове у світовій політиці, і не Зеленський винайшов це. Навіть такі ультраконсервативні події світу "високої дипломатії", як зустрічі "Великої сімки" чи "Двадцятки" не обходяться без зустрічей без краваток або без переодягання в національні костюми тощо.
А скільки тепер із політиками відбувається різного роду "шкарпеткових інцидентів", які викликають захоплення і коментарі світових медіа та мільйонів глядачів!
Ще Алексіс де Токвіль спостеріг, що світ розвивається шляхом "демократизації" – демонтажу всіх видів бар'єрів (кланових, класових, релігійних, соціальних і т. д. і т. п.) у спілкуванні та взаємодії громадян.
Навіть дипломатичний протокол (найбільш консервативний розділ науки і практики дипломатії) стає загальнодоступним (наприклад, 150–200 років тому бізнес-картки були привілеєм чи інструментом лише послів, а зараз – найбільш поширеним і обов'язковим елементом ділової етики назагал. Демократизація зовнішнього вигляду політиків є частиною цього процесу.
Для Володимира Зеленського – це "фішка", цілком конкретне апелювання до одного з основних меседжів його виборчої кампанії: "Я не такий, як старі, я інший, я доступний, я простий, я людяний, я не визнаю штучних бар'єрів між собою і співгромадянами".
При цьому варто зазначити, що президент має стиль – він у прекрасній фізичній формі, йому личить те, що він вбирає, його одяг гарний і не ображає естетичні почуття, навіть якщо допустити, що політик Володимир Зеленський порушує в чомусь дипломатичний протокол.
Але ми також бачили, що політик Зеленський цілком здатний розуміти, де підкреслення через форму одягу свого основного політичного меседжу доречно, а де – ні: і на зустрічі у президента Макрона, і під час інавгурації Володимир Зеленський носив бездоганно діловий, офіційний, формальний костюм із краваткою.
Однак у випадку із зустріччю з міністрами закордонних справ Німеччини і Франції (на фото зустрічі президент України одягнений у сорочку без краватки та піджака, а гості "при всьому параді") "протокольна проблема" таки є.
30 травня в Києві президент України Володимир Зеленський зустрівся з главами міністерств закордонних справ Німеччини та Франції Гайко Маасом і Жаном-Івом Ле Дріаном. Фото: ЕРА
Метою дипломатичного протоколу назагал є створення таких обставин дипломатичного спілкування, які б забезпечили повагу і рівність сторін. Якщо одна сторона отримує якусь перевагу, то для іншої це може бути образою і причиною вчинити демарш та скандал.
Саме тому у світі дипломатії, який демократизується, правила мають залишатися однаковими для всіх. На самітах "Великої сімки" або всі одягнені формально, або всі без краваток, або всі переодягаються в кімоно. Так має бути і в Адміністрації Президента України – всі учасники зустрічей, і президент України, й іноземні гості мають бути в однаковій ситуації. Щонайменше, іноземні гості мають бути попереджені, який стиль одягу обере український президент, і мати можливість чи право адаптуватися до ситуації.
Правило кежуал дрес-коду на робочих зустрічах із представниками деяких монархій і консервативних держав я б не рекомендував навіть пробувати практикувати. Але під час зустрічей із нашими друзями з Європи і Північної Америки – чом би й ні?
Як говорив Козьма Прутков, "Неважно если что-то идет неправильно – возможно, это красиво выглядит". Наприклад, це може звучати як відкидання будь-яких бар'єрів, рамок, кордонів і меж у спілкуванні з тією частиною світу, із якою Україна хоче інтегруватися, але наразі наштовхується на нездоланні бар'єри, рамки, кордони і межі.
Тому немає, із моєї точки зору, жодної проблеми в тому, що "на своїй території" президент Зеленський встановлює свої правила дрес-коду, тим більше, що вони мають цілком зрозумілу природу.
Проблема в тому, що служба протоколу президента поки не адаптувалася до політичного моменту, стилю і вимог нового господаря Банкової.
Очевидно, команда, яка прийшла із Зеленським, не розуміє цих нюансів, а професійна команда держслужбовців в Адміністрації Президента поки не користується довірою президента настільки, щоб обговорити з ним усі ці деталі.
Але це не найскладніше питання формування нової команди і нових підходів. Це потрібно просто взяти і зробити.
Джерело: Bohdan Yaremenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
