Війна переходить до протистояння промислових систем, кількість військ уже не така важлива. В армії РФ снарядний голод, а в нас доступ до всього світового ринку 

Мегаскандал у військовому керівництві Росії: артилеристи ПВК "Вагнер" матюкливо образили начальника Генштабу ЗС РФ Герасимова через відсутність снарядів, а власник ПВК Пригожин підтвердив справжність звернення й додав, що "змусить" Герасимова діяти.

Заяву "Вагнера" записали на тлі порожніх снарядних ящиків до гаубиці на позиціях під Бахмутом, бойовики (імовірно, зеки) лають вищого російського воєначальника Валерія Герасимова останніми словами і, судячи з реакції Пригожина, діють за його вказівкою, упевнені у своїйбезнаказаності.

Російський олігарх Євген Пригожин на своєму каналі "Кепка Пригожина" офіційно підтвердив факт звернення, записав аудіоповідомлення, де сказав, що змусить зробити так, як він хоче, по суті, прямо погрожуючи Герасимову. І сказав, що прокоментує своє ставлення до образ Герасимова у своєму відео.

На відео Пригожин показав, як зайшов у якийсь бліндаж і тисне руки своїм бойовикам, тобто авторам відеообрази.

Що це все означає?

1. У російської армії реальний снарядний голод для гаубичної артилерії калібру 152 мм і 122 мм, після вичерпання складів російська армія почала воювати лише тими снарядами, які випускає промисловість, але це невеликі обсяги для повномасштабної війни. За надання снарядів триває конкуренція, і Генштаб ЗС РФ, звісно, передусім розподіляє снаряди для кадрових військ, а не для "Вагнера" або мобілізованих.

2. Оскільки успіхи у війні вимірюються в політико-інформаційному домені, Пригожину гостро необхідна перемога, йому необхідно захопити Бахмут, це дасть йому змогу продемонструвати, що боєздатність його приватної компанії набагато вища, ніж регулярної російської армії, і дістати додаткові ресурси, вплив людей і фінанси.

3. Між угрупованням Пригожина й Кадирова – власниками приватних армій – і угрупованням міністра оборони Шойгу та начальника Генштабу Герасимова триває непримиренна боротьба. Пригожин і Кадиров хотіли б прибрати Шойгу та Герасимова й замінити своїми ставлениками. Пригожин сам хотів би обійняти посаду міністра оборони, а начальником Генштабу він просуває командувача війни в Україні генерал-полковника Суровікіна. Конфлікт давній і непримиренний – фірми Пригожина неодноразово намагалися зайняти місце основного постачальника харчування для міноборони, але щоразу Шойгу відбивав ці спроби. Від захоплення Бахмута залежить доля багаторічної інтриги.

4. А чи буде стосовно Пригожина застосовано закон про кримінальну відповідальність за дискредитацію російської армії? Чи начальника Генштабу РФ можна опускати без жодних наслідків? Російські генерали й офіцери вже багаторазово зазнавали публічних образ від Пригожина і Кадирова, проте МО РФ боїться навіть публічно захистити своїх командирів, вони залякані. Отже, ЗС РФ не зможуть під таким тиском провести якісні реформи управління у вищому керівництві.

5. Росія втратила абсолютну перевагу у вогневій могутності, і тепер Україна має всі можливості, щоб створити на полі бою вогневу перевагу протягом найближчого року. Війна перетворюється на стадію протистояння промислових систем, кількість військ і стволів не має головного значення. Зараз важливо, хто зуміє розширити постачання гаубичних снарядів і мінометних мін, хто більше боєприпасів здатний спрямувати на ворога. У війні переможе ефективніше оборонне планування й масове виробництво боєприпасів. Розгортання спільного виробництва в Європі та в Україні, завантаження замовленнями всіх закордонних виробників снарядів і мін, від США до Пакистану, дасть Україні змогу досягти переваги над російською оборонною промисловістю. Ми маємо доступ до всього світового ринку. Нам необхідно зробити виробництво снарядів і мін абсолютним пріоритетом оборонного планування.

Джерело: Юрій Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора