Скульптор створив у Москві не Стіну скорботи, а пам'ятник черзі по ковбасу

1 листопада 2017, 14:40

Этот материал также можно прочитать на русском

Московський меморіал "Стіна скорботи", присвячений жертвам політичних репресій у СРСР, – дурна спроба скопіювати ізраїльську Стіну Плачу, уважає російський художник і письменник Максим Кантор.

Чому пам'ятник "Стіна скорботи" поганий?

Та просто тому, що копіювати – нерозумно. У євреїв є Стіна Плачу – ну, давайте зробимо Стіну cкорботи.

Яка, до дідька, Стіна скорботи?

В Ізраїлі – зрозуміло. Усіх євреїв убивали за те, що вони – євреї. Усіх. Тому – стіна. Факт поголовного винищення нації може бути виражений способом єдиної стіни.

А громадян СРСР – брали по одному: кого за лівий ухил, кого за правий, кого в складі інгушів, кого в складі есерів, кого за шлюб з іноземцем, кого за космополітизм, кого як куркуля, кого за 58-му.

Не було єдиної страти – усе роздроблене, і давили поодинці, як кріпаків у різних кріпосних господарствах.

Ну, як тепер. Ви що, єдність із сусідом відчуваєте? Ні. Немає стіни. І не було.

Скульптор створив пам'ятник черзі по ковбасу.

Ось там і справді стіна.

Була і буде.

Джерело: Maxim Kantor / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.

Росія СРСР Москва репресії Максим Кантор

Матеріали за темою