Через чверть століття після похорону утопічного комунізму та здобуття народом України незалежності йому так і не вдалося позбутися родимих плям комунізму у вигляді приказної держави та права.
Приказна форма держави та права народилася й існувала в епоху феодалізму в Середні віки в Російській імперії, до складу якої входила й Україна. Ця система складалася з місцевих органів державної влади – приказів, перейменованих згодом на повіти, губернії, а також центральних органів виконавчої державної влади – урядів. Способи їхнього управління суспільством формували царем, уряди та його міністерства у формі указів, наказів та інструкцій.
Окрім того, приказна система держави та права була побудована не на об'єктивних законах розвитку суспільства, незалежних від волі та свідомості людей, а на суб'єктивному волюнтаризмі, де часто бажане видавали за дійсне. Тому ці закони не виконували громадяни, і невипадково народна мудрість свідчила, що суворість російських законів характеризується їх невиконанням.
Слід зазначити, що, згідно з теорією держави та права, мудрий законодавець не створює законів: це неможливо в принципі, оскільки закони розвитку суспільства, як і природи, існують незалежно від волі людей і диктують їхню поведінку. Ці закони треба відкривати та правильно формулювати.
Більшовики, прийшовши до влади в 1917 році, привласнили та використали для утримання влади феодальну систему приказної держави та права, модернізувавши її і привівши її у відповідність з утопічною комуністичною ідеологією.
Після природно-історичної смерті комунізму ця приказна система держави та права дісталася нам у спадок і досі існує в наші дні. Закони, як правило, необ'єктивні та волюнтаристські, тому їх не виконують громадяни, що живуть за об'єктивними законами.
Водночас значну частину суспільних відносин регулюють не закони, а накази й інструкції міністрів, що найчастіше порушують Основний закон – Конституцію України. Їхня кількість із реєстрами й адміністративними платними послугами зашкалює, перевищуючи в десятки разів їхню кількість у цивілізованих країнах.
Практика незаперечно свідчить про те, що рівень розвитку держави та права, який забезпечує належну реалізацію природних прав і свобод громадян, визначається рівнем їхніх економічних свобод. Україна за рівнем економічних свобод та індексом "легкості ведення бізнесу", за даними міжнародних організацій, перебуває на дні держав із ринковими економіками.
Саме в цьому причини корупції, деіндустріалізації країни, демографічної кризи, стагнації економіки, руйнування культури та моралі українського суспільства.
Для подолання цих негативних катастрофічних явищ необхідно знищити систему приказної держави та права, побудувавши нову демократичну систему, засновану на принципах верховенства держави та права – безумовного пріоритету природних прав і свобод людини, даних їй Богом від народження.
Це необхідно зробити шляхом ухвалення на референдумі народом України нової Конституції України та реалізації її положень та інститутів.
Джерело: "ГОРДОН"