0 Київ
До питання щодо можливої індустріалізації і чи може Україна зараз запустити масштабний ВПК.
Завжди потрібно виходити з реалій. Індустріалізація – це не лише наявність кваліфікованої робочої сили, науковців, інвестицій і державної волі. Це передусім достатня кількість підприємців – носіїв технічних компетенцій і технологічних ідей. Крім того, це наявність необхідного обсягу енергії. Промисловість – великий споживач енергетичних ресурсів, особливо ВПК.
Торік індекс промислового виробництва в Україні становив 55,3, тобто падіння досягло майже 45% порівняно з довоєнним 2021 роком. Виробництво електроенергії впало приблизно на 30%.
Але навіть за такого скороченого формату промислового споживання електроенергії наша енергосистема працює зараз у режимі "перенапруги". Можете уявити, якщо до неї зараз під'єднати промисловість хоча б на довоєнному рівні – дефіцит гарантований. А можливості перетоку з європейською енергосистемою у нас поки дуже обмежені.
Загалом для старту індустріалізації необхідно спочатку вирішити проблему енергодефіциту. Інакше всі розмови про нову індустріалізацію можуть упертися у нас у так звану енергетичну стелю зростання. Потім – у "кадрову стелю" тощо.
Простими словами, держава має створити інфраструктурні та кадрові передумови нової індустріалізації. Потім забезпечити простір підприємницьких свобод бізнесу, який усіма цими передумовами індустріалізації скористається для створення тих напрямів розвитку, які об'єктивуються за допомогою підприємницького суб'єктивного вибору.
У цьому, до речі, полягає суть "міксової моделі" зростання – уникнути крайнощів державного протекціонізму та радикального лібертаріанства.
Джерело: Алексей Кущ / Facebook
