+20 Київ
Щодо російських активів, заблокованих у європейському депозитарії Euroclear.
Загальна сума – €159 млрд. Прибутки від їх використання – €6 млрд на рік. Річна прибутковість – 3,8%, що орієнтовно збігається із прибутковістю вкладень у єврооблігації провідних європейських країн.
Як відомо, зараз розглядають чотири варіанти використання російських активів на користь України:
1. Україна випускає боргові зобов'язання під заставу російських активів.
По суті, це конфіскація з відтермінуванням, оскільки Україна не погасить цей борг.
Не найкращий варіант, оскільки конфіскацію можуть раптово заблокувати з політичних або судових причин. І тоді заплатити доведеться Україні.
2. Пряма конфіскація. Поки нереально.
Річ у тім, що загалом на Заході можна нашкрябати до $200 млрд російських активів (приватних і державних), які теоретично підпадають під конфіскацію.
Водночас у самій Росії заблоковано до $300 млрд приватних інвестицій із західних країн.
Зараз ці гроші частково виводять у межах програм обміну активами або їх викуповування російським бізнесом із дисконтом.
Якщо провести умовний кліринг, то Росія отримає назад усі свої гроші, а частина західних інвесторів – ні. А якщо конфіскувати – то й ніхто нічого на Заході із кредиторів не отримає.
Тут узагалі ситуація вимальовується цікава. Росія втрачає державні активи, а Захід – приватні.
Тобто компанії із ЄС і США у такому разі заплатять за конфіскацію (переважно з ЄС). А в РФ, хай як це парадоксально звучить, з'являється ще один стимул для своєї економіки.
Адже зовнішні борги російських компаній входять у суму загальної заборгованості країни. Якщо борг скорочується, теоретично це знижує мінімально необхідний розмір валютних резервів центрального банку.
За формулою фінансової бази, зниження розрахункового розміру чистих валютних резервів можна компенсувати зростанням чистих внутрішніх активів у рублях.
Простими словами, російські компанії у разі конфіскації держборгу РФ одночасно обнулять свої зовнішні борги перед іноземними кредиторами і будуть винні... безпосередньо своїй державі, але тільки в рублях.
Тобто у Фонді добробуту РФ може "раптово" з'явитися 20 трлн. На хвилиночку, це сім-вісім річних дефіцитів або два нинішні Фонди добробуту, якщо рахувати за активами, і чотири, якщо за ліквідною частиною.
По суті, списання зовнішніх активів стане для РФ імпульсом для внутрішнього розвитку економіки, оскільки приватним компаніям не потрібно буде погашати свої зовнішні борги.
Тобто це буде така своєрідна дотація приватному сектору економіки коштом держави на $200 млрд, або 10% ВВП.
Водночас на Заході для компенсації цієї фінансової діри для своїх компаній доведеться на рівні центральних банків запустити мікрокількісне розширення (QE) на $200 млрд.
Тобто надрукувати ці гроші для своєї економіки, оскільки компенсатор у вигляді російських активів у цій схемі йде в Україну.
Друкувати гроші – не дуже гарна новина в контексті інфляції й необхідності знижувати ставки. Плюс загроза рецесії. Хоча сума й відносно невелика як порівняти з іншими антикризами QE. Але тут сам факт – доведеться йти проти тренду.
Насправді вся ця схема дуже добре ілюструє природу міжнародних резервів як таких. У теорії резерви центральних банків мають забезпечувати стабільність національної валюти і підтримувати платіжний баланс.
Але на практиці цю функцію виконує лише ліквідна частина, яка зазвичай займає лише до 10% загального обсягу резервів. Решта 90% більшість часу лежать мертвим вантажем і, як правило, вкладені в американські облігації – трежеріс.
По суті, такі вкладення є нічим іншим, як ціною вхідного квитка в систему сучасного глобалізму. І що система глобалізму сильніша, то більше національних резервів іде у трежеріс, і навпаки.
Ось чому на максимумі глобалізму Китай тримав у трежеріс до $1,6 трлн своїх резервів, а зараз – приблизно $800 млрд.
Це, до речі, і відповідь, чому більшість центробанків світу зараз активно скуповують золото.
І це також приклад, чому зростання резервів в Україні останнім часом відбувається на тлі кризи (пандемія, війна), перетворюючись на самодостатній "скарб", при якому Нацбанк грає роль "собаки на сіні".
Повертаючись до теми російських активів. Є ще варіанти 3 і 4.
3. Передання Україні прибутку, отриманого від використання російських активів.
Як бачимо, сума там відносно невелика – зараз приблизно €6 млрд на рік.
Що насторожує, то це те, що наші партнери вже пропустили в контексті передавання прибутку 2022-й і 2023 рік, коли відсоткові ставки були на піку і, відповідно, на піку був і прибуток.
Уже незабаром ЄЦБ може перейти до зниження ставок і прибутковість єврооблігацій упаде. Тобто коли буде ухвалене рішення, то річний прибуток від використання російських активів може скоротитися до €3 млрд на рік.
Мабуть, наші партнери вважають, що вони досить нам допомагають і без передавання прибутку від використання російських активів. Що недалеко від істини.
4. Є ще варіант – передати Україні податки, сплачені із прибутку від використання російських активів.
Тут узагалі немає жодних юридичних перешкод, але й суми мізерні – кілька "ярдів" на рік.
Щоправда, є політичний момент – як пояснити виборцям і платникам податків Бельгії, чому вони мають віддавати частину зібраних у їхній країні податків, якщо і Бельгія, і ЄС допомагають Україні безпосередньо на десятки мільярдів євро на рік.
Загалом, робочого варіанту щодо російських активів поки немає.
Тим більше, що проти вже виступив ЄЦБ, який у своїй аналітиці зазначив, що такі дії завдадуть євро збитків, які перевищують розмір конфіскованих російських активів. Ці втрати можуть бути пов'язані з виведенням грошей країн, що розвиваються, із фінансових інструментів у євро.
Долар, наприклад, уже втратив до 20% міжнародних резервів, вкладених раніше у трежеріс (щоправда, цей відтік коштів центробанків країн, що розвиваються, поки компенсують зовнішні та внутрішні приватні інвестиції).
Свої вкладення у трежеріс різко збільшили Канада, Британія і Люксембург (приватні фонди).
Ще одне підтвердження моєї концепції світової фрагментації і кластеризації. Як я і прогнозував два роки тому, російські активи заблокують на тривалий строк і використають у майбутньому для торгів із російськими політичними елітами, які прийдуть на зміну нинішній владі.
Такий мій прогноз.
Джерело: Алексей Кущ / Facebook
