Рік тому цими днями – із 16-го до 20 травня 2022 року – з оточеної "Азовсталі" виходили її героїчні захисники: військові, цивільні, члени батальйону "Азов"... Виходили за сигналом військового командування України після важких боїв і самовідданої оборони – влада країни називала це "евакуацією", а не здаванням у полон. Увесь світ тоді, затамувавши подих, стежив за трагедією у прямому ефірі.
З 2439 осіб досі у полоні перебуває понад 1900. Ті, кого вдалося за цей рік обміняти, розповідають про жахливе поводження саме з полоненими захисниками "Азовсталі". Яке там дотримання положень Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими! Ідеться про катування, знущання, людей намагаються зламати і фізично, і психологічно. Найстрашніше поводження – з бійцями полку "Азов", їх понад 700 людей, і їх мало повернулося протягом останнього року за обміном додому.
Багато чого із цього жаху сьогодні не можна оприлюднювати – треба дбати про тих, хто ще в полоні. Адже кожне слово, сказане звільненими, може зашкодити товаришам у неволі. Лють безсилля, відсутність інформації та зв'язку з полоненими героями, схоже, повна безпорадність ООН і Червоного Хреста в питаннях обміну полоненими... Неможливо уявити, як важко рідним і близьким захисників Маріуполя. Треба постійно нагадувати про це світові, не можна, щоб звільнення азовців зникло з порядку денного новин!
Джерело: Leonid Nevzlin / Facebook