ГОРДОН
 
 
Лілія Пашинна

Лілія Пашинна, депутат Київської міської ради, фракція "Слуга народу".

ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Приватизація "Більшовика" – більше можливостей для держави і громади Києва

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Уже 27 жовтня відбудеться довгоочікуваний аукціон із приватизації багатостраждального заводу "Більшовик" (нині – АТ "Перший київський машинобудівний завод"). Це державне підприємство протягом останніх 30 років скотилося від потужного об'єкта, важливого в ланцюзі обороноздатності Радянського Союзу, до гнітючого депресивного вигляду. Із початку 90-х виробництво на підприємстві тільки скорочувалося, працівники звільнялися, а виробничий потенціал постійно нівелювали. Як наслідок – глухий економічний та соціальний кут і постійне накопичення боргів уже в сумі 0,5 млрд грн. Тому для реанімації об'єкта й обрали найоптимальніший шлях – пошук відповідального інвестора і приватизація.

Чому від приватизації "Більшовика" виграють усі

Очевидно, що колись потужний завод через низку об'єктивних і суб'єктивних причин перетворився на таку собі валізу без ручки, яку вже неможливо нести, але й на смітник шкода викидати. Єдиний правильний шлях за цих умов – продаж об'єкта надійному платоспроможному інвестору, який зможе вдихнути "друге життя" в цей занедбаний державний актив.

Майже рік тому держава ухвалила вольове політичне рішення і розблокувала велику приватизацію. Серед об'єктів, що виставляють на продаж, окрім "Більшовика" – ОГХК, "Президент-готель", а також "Центренерго".

Саме тому Фонд держмайна спільно із провідною аудиторською компанією KPMG, що входить у "велику четвірку", у межах підготовки ПКМЗ до роздержавлення провели копітку роботу і виписали оптимальні приватизаційні умови, які вже затверджено урядом.

Серед важливого – стартова ціна підприємства на аукціоні становитиме 1,39 млрд грн. Тобто кінцева вартість заводу зросте під час відкритих конкурентних торгів. Приватизаційні умови гарантують соціальний захист співробітників. Буде погашено всі борги із заробітної плати, ЄСВ, пільгових пенсій, забезпечено виконання чинного колективного договору, а також буде заборонено звільняти працівників протягом певного часу.

Новому власнику також потрібно буде погасити всі наявні борги перед державою, міським бюджетом та іншими кредиторами.

Природно, що приватизація дасть змогу не тільки зняти тягар із держбюджету, а й залучити реальні інвестиції, забезпечити соціальний захист працівників і створить умови для збереження та модернізації виробництва.

Зокрема, умови приватизації ПКМЗ гарантують захист інтересів працівників і подальший розвиток заводу:

Соціальні умови:

  1. Погасити заборгованість із зарплати, пільгових пенсій та ЄСВ протягом трьох місяців.
  2. Не допустити виникнення нових боргів із зарплати і перед держбюджетом.
  3. Виконувати чинний колективний договір.

Фінансові умови:

  1. Погасити заборгованість із податків і зборів, митних та інших платежів до державного та місцевого бюджетів протягом шести місяців.
  2. Інвестувати не менше як 57 млн грн у виробництво з потенціалом.
  3. Виплатити дивіденди державі за 2020–2021 роки в разі, якщо їх не виплатять до моменту приватизації.
  4. Не допускати нових податкових боргів.

Водночас після приватизації інвестор зможе вирішити, зберегти частину верстатів у Києві або ж перенести їх до філії в місті Жашкові чи на інші майданчики, що поліпшить екологічну складову в районі.

Окрім того, вирішують іще одну проблему "Більшовика". Спільно з державним концерном "Укроборонпром" було ухвалено рішення про передання обладнання для виготовлення продукції спецпризначення на баланс інших оборонних підприємств.

Приватизація ПКМЗ очікувано запустить новий цикл у тривалій історії заводу. На місці захаращеної території розпочнуть розвиток інфраструктури і з'являться нові урбаністичні проєкти, яких дуже потребує Київ як сучасне місто.

Чому саме сьогодні найкращий час для продажу ПКМЗ

Перевірена часом відома бізнес-аксіома свідчить, що будь-який актив, який не генерує прибутку і який не використовують за призначенням, перетворюється на пасив і багаж. На його підтримку витрачають ресурси, засоби і час. Це шлях у нікуди і тільки постійне продукування збитків.

Додають сьогодні Україні головного болю також наслідки світової кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Тому пошук саме зараз нового інвестора для заводу – завдання надзвичайної державної ваги. Адже в іншому випадку держава тільки витрачатиме свій час і ресурси, тоді як інвестиційна привабливість "Більшовика", очевидно, падатиме щорічно. Тому надалі знайти інвестора і продати йому підприємство за вигідною для держави ціною може бути проблематично.

Сучасні інвестиційні проєкти замість бур'янів у центрі Києва

Нагадаю, що 139 років тому на київській Шулявці швейцарський підприємець побудував чавуноливарний і механічний завод. Перша продукція – ліжка, арматура, болти і гайки. Століття по тому машинобудівники виготовляли тут сучасне і потужне обладнання для хімпрому і оборонного комплексу. Зокрема, завод першим за радянських часів випускав обладнання для виробництва великогабаритних шин діаметром до 5 м. Тоді на ньому працювали тисячі фахівців. Але з 1990-х завод опинився на межі банкрутства. Зараз на "Більшовику" працює менше ніж 300 людей і підприємство щорічно має по 20 млн збитків.

Однак на сьогодні з понад 20 цехів заводу на виробництві в Києві частково використовують лише кілька з них. У "заморожених" цехах повністю немає обладнання. Устаткування в робочих цехах – застаріле, не оновлюване протягом багатьох десятків років. 80% майна та основних засобів наразі в аварійному стані. Найновішому верстату – 38 років! Водночас територія площею приблизно 35 га майже в центрі Києва заростає бур'янами, а цехи поступово розтягують на брухт.

Сьогодні основний вид діяльності ПКМЗ – здавання в оренду приміщень, а не промислове виробництво. Хоча колись "Більшовик" експортував продукцію в десятки країн світу. Завод через безвідповідальність і корупцію став збитковим, а розмір його боргів перевищує 0,5 млрд грн, левова частка яких – заборгованість перед держбюджетом. А ще накладено арешти на все майно, усі рахунки підприємства й касу.

На жаль, чудес у сучасному світі не буває. І, за логікою поточної ситуації на заводі, без появи нового інвестора становище тільки погіршуватиметься, інвестиційна привабливість підприємства далі ставатиме гіршою.

Програють поки що від чорної діри майже в центрі міста власне і сам Київ, і його громада. Напівзруйнований завод суттєво гальмує розвиток місцевості. Донедавна промислова зона ПКМЗ має розвиватися. Поява нових об'єктів і проєктів для городян замість занедбаних цехів – ось як має просуватися місцевість. Тому приватизація – це однозначно позитив. Вона магнітом залучає інвестиції і безперечно надасть нової динаміки для осучаснення депресивної збиткової зони. А Шулявка має всі шанси перетворитися на прикрасу міста, що рухається вперед сучасними темпами.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги