Висловлювання міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського про те, що "Україна з Бандерою до Європи не ввійде", є невчасними, недружніми та шкідливими для українсько-польських двосторонніх відносин.
Невчасними – із двох причин, бо, по-перше, зроблені тоді, коли Україна протистоїть російському агресору на сході, а польський міністр своїми словами відкриває другий фронт. По-друге, Україні ще належить пройти довгий шлях до членства в ЄС. За той час у Польщі поміняється не один Ващиковський, а дві країни зможуть знайти порозуміння з чутливих питань, як це зробили, наприклад, Хорватія та Словенія.
Недружніми, бо Вітольд Ващиковський утручається у внутрішні справи України. Українці самі визначать, хто є нашими героями, а хто не є.
Шкідливими, бо нічого доброго відносинам між нашими країнами та народами вони не дають. Стільки, скільки робить Україна для вшанування польських імен і пам'ятних місць, не робить жодна із сусідніх із Польщею країн: починаючи від увіковічнення таких славних польських імен, як Адам Міцкевич та Юліуш Словацький, до відкриття польських наукових, культурних, релігійних інституцій.
Україна має відреагувати на слова міністра Ващиковського, викликавши до МЗС польського посла, або висловити демарш через свого посла у Варшаві.
Попри розуміння того, що Польща є нашим сусідом і країною, яка справді багато в чому нас підтримує на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, українська держава має вимагати, передусім, захисту прав українців у Польщі, зокрема на теренах Перемишля й інших територій, де живуть українці. Доцільно було би також запропонувати польській стороні створити міждержавну інтелектуальну групу, яка би спільно опрацювала складні питання нашого історичного минулого, привівши наші країни та народи до остаточного примирення і порозуміння.