+17 Київ
Ми першопроходці абсолютно нової якості інформаційної війни. Ніде в підручниках чи на тренінгах до такого не готували.
Найбільший інформаційний виклик цієї війни – не ворожа дезінформація, а необхідність усьому суспільству перейти на інформаційний режим воєнного часу.
Україна не запроваджувала воєнної цензури. Ми пішли шляхом презумпції, що наше суспільство доросле і буде достатньо пояснень.
За час повномасштабного вторгнення в Міноборони відбулася величезна кількість офрек-зустрічей із блогерами, експертами, журналістами, і ми завжди знаходили розуміння.
Рік тому Міноборони розробило і передало в усі обласні адміністрації правила висвітлення інформації воєнного характеру. Усі голови ВЦА з нами на зв'язку із цього питання 24/7. І результат очевидний.
Ми провели кілька просвітницьких кампаній щодо правил подачі інформації під час війни. Більшою мірою ми із задачею впоралися, і ставка на дорослість суспільства була зроблена вірно.
Утім, безумовно, є люди, які заради переглядів і лайків можуть оприлюднити будь-що. Зараз багато хто робить собі публічний капітал на воєнній темі. Але доросле суспільство таких людей уже почало засуджувати та не довіряти їм.
Окрім того, у нас усе ще бувають поодинокі зливи чутливої інформації від мобілізованих військових. У нас є випадки, коли цивільні допомагають бригадам в обмін на інформацію і навіть в обмін на інтерв'ю певним ЗМІ. Міноборони разом із ЗСУ займається вирішенням цього питання.
Але поодинокі випадки на кількасоттисячну армію – це непоганий результат.
Зараз уже можна говорити, що наше суспільство безпрецедентно швидко опанувало специфіку оприлюднення інформації під час війни та дуже добре навчилося розрізняти ворожу ІПСО.
Власне, про це я розповідала у своєму виступі на національному кластері інформаційної стійкості.
Це платформа, яка залучає основних державних суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки, приватний сектор, медіаспільноту та міжнародних партнерів для об'єднання зусиль у протидії інформаційним загрозам із боку РФ.
Джерело: Ганна Маляр / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
