0 Київ
Кваліфікаційне оцінювання суддів України: п'ять міфів від активістів.
Усіх суддів країни вперше оцінюють за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності. Сама процедура оцінювання, яку проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККСУ), є довготривалою, енергомісткою та вимагає скрупульозності. До цього процесу комісія залучає як громадськість, так і міжнародні інституції. На жаль, українському суспільству притаманна така особливість, як маніпуляція фактами, відсутність відповідальності за власні слова та рішення. Власне тому спробую виділити основні п’ять міфів, які поширюють про процес кваліфікаційного оцінювання суддів. А ви зможете з’ясувати, чи варто вірити гучним заявам.
Міф 1. Кваліфікаційне оцінювання – це "конвеєр". Понад 5 тис. суддів планують оцінити за кілька місяців
Неправда! Процедура оцінювання першої тисячі суддів розпочалась 20 жовтня і вже триває п'ять місяців. Стосовно цих суддів ВККС сформувала суддівські досьє, які є на сайті, судді пройшли психологічні тести, співбесіди з психологами, склали анонімне письмове тестування та написали практичне завдання. Зараз представники Феміди проходять співбесіди з членами ВККС у режимі онлайн.
До співбесід дійшли далеко не всі, адже починали з 999, а співбесіди проходять уже 942 суддів. Хтось написав заяву на звільнення, хтось не з’явився на іспит. Та й під час співбесід, які вже відбулись, стосовно третини суддів такі рішення як "оголошено перерву", "відкладене засідання", або ж "суддя не пройшов оцінювання". До речі, перерва здебільшого оголошена для того, щоб дати можливість Громадській раді доброчесності (далі – ГРД) за 10 днів привести до ладу їхній висновок щодо судді-кандидата.
Щоб один суддя пройшов всі етапи оцінки, ВККС витрачає 34 години робочого часу. Комісія навіть надала орієнтовний "таймінг роботи комісії під час кваліфікаційного оцінювання", за яким розробила розрахунки. До речі, 34 години – це майже п'ять робочих днів.
А от щодо ГРД, то вона надала свої матеріали не те, що без дотримання строків, а взагалі без підписів!
Міф 2. ВККС внесла зміни в незаконний регламент щодо обмеження діяльності ГРД
ВККС має свій регламент, який передбачає порядок ведення засідання комісії, а не засідання ГРД. Тому члени ВККС для підвищення ефективності діяльності мають повне право вносити зміни. Для вдосконалення процедури кваліфікаційного оцінювання, користуючись досвідом, який отримала ВККС під час конкурсу до Верховного Суду, комісія дійсно вирішила внести зміни у свій же регламент, зокрема й щодо оформлення документів, які подає ГРД комісії. Крім того, зважаючи на великий обсяг досьє подання висновків ГРД щодо суддів у день співбесід або напередодні ввечері, як це було під час конкурсу до Верховного Суду, щонайменше унеможливлює обробку цього документа. Тому норма щодо подання таких документів за 10 днів до співбесід виправдана.
Окрім цього, під час конкурсу до Верховного Суду для врегулювання діяльності міжнародні організації неодноразово звертали увагу ГРД на створення власної методології роботи.
Зокрема у звіті Ради Європи (РЄ) й Асоціації правників України про результати моніторингу діяльності ГРД зазначено, що Рада у своїх висновках про кандидатів у судді Верховного Суду порушила принцип незалежності судової влади. Власне тому ГРД має розробити і затвердити власну методологію збирання та перевірки інформації про кандидатів у судді.
ГРД не звернула увагу на численні рекомендації міжнародників. Натомість правила подання документів до ВККС, яких має дотримуватися ГРД, прості. Зокрема:
- подавати інформацію до ВККС завчасно, за 10 днів до співбесід;
- підписувати документи, які подаються всіма членами ГРД, які їх ухвалювали;
- надавати можливість суддям пояснити виявлені ГРД факти.
Щодо підписів, то це нормальна практика в діловодстві. Спробуйте, наприклад, знайти акт ревізії без підпису і зазначенням прізвища перевіряючого чи перевіряючих. Без цих атрибутів документ є "фількіною грамотою". У юриспруденції такий папірець називають "нікчемним".
Тому рішення є законним та передбачає посилення дисципліни і відповідальності.
Міф 3. Комісія не бере до уваги висновки ГРД
Неправда! Кожен висновок ГРД розглядається! Навіть ті матеріали, які надійшли із суттєвими неточностями, без підписів, із висновком, за який проголосувало, наприклад, 10 неідентифікованих членів ГРД із 17. При виявленні недоліків ВККС пішла назустріч раді і надала їм додатково 10 днів для приведення документів у відповідність.
Наразі комісія отримала 44 висновки від ради та 64 рішення. Лише за перший день 17 висновків були оформлені з порушенням простих правил діловодства.
Варто підкреслити, що під час брифінгу заступник голови ВККС Станіслав Щотка наголосив, що висновки ГРД є важливими та сприяють роботі комісії. Однак для їх повноцінного використання потрібно привести документи у відповідність, зокрема підписати. Це нормальна вимога до будь-яких документів.
Міф 4. ВККС відмовилася надати членам ГРД повний доступ до досьє кандидатів
Неправда! Усі суддівські досьє знаходяться у відкритому режимі на сайті ВККС і кожен охочий може з ними ознайомитися. Просто необхідно зайти на сайт! У цих досьє закрита лише персональна інформація, тобто вилучені відомості, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу: місце прописки, ідентифікаційний номер, дата народження тощо.
У пунктах 7 і 8 ст. 85 закону "Про статус суддів та судоустрій" чітко сказано, що повний та безпосередній доступ до суддівського досьє мають виключно члени та уповноважені працівники ВККС, Державної судової адміністрації, Вищої ради правосуддя. Адже персональна інформація суддів відповідно до закону має бути захищена і належно збережена. Оскільки ГРД – це не юридична особа, це не громадська організація, це не самоврядна організація, а специфічна форма залучення громадськості до перевірки доброчесності суддів, вона не може забезпечити захист інформації навіть технічно. Про це свідчить знищення документів кандидатів під час конкурсу до Верховного Суду без надання свідчень про дотримання правил діловодства.
Утім ГРД має повний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та до Реєстру речових прав на нерухоме майно. Цього достатньо для виконання покладених на неї функцій.
Міф 5. Процедури оцінювання є непрозорими – невідомо як голосують, які бали і за що виставляють кандидатам члени ВККС
Це неправда. "ВККС використовувала всі наявні засоби для дотримання принципів відкритості та публічності під час проведення конкурсу до Верховного Суду", – саме так оцінив процедури комісії спеціальний представник генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брія. Цей же принцип використовує комісія і зараз, під час кваліфікаційного оцінювання суддів.
До слова, результат анонімного тестування судді дізнаються в день складання іспиту, результат практичного – згодом. Усі роботи суддів перевіряються членами ВККС у двічі кодованому вигляді, оцінки спочатку кодовані, а пізніше – персоніфіковані – публікуються на сайті комісії. Проведення всіх співбесід є публічним і транслюється на каналі ВККС у YouTube. І кожен бажаючий може також переглянути записи згодом. Експерти неодноразово наголошували, що така відкритість є новинкою навіть у європейських країнах.
ВККС оцінює та виставляє бали відповідно до затвердженої методології. Система виставлення оцінок та сама, що під час конкурсу до Верховного Суду. Однак мінімальний прохідний бал для суддів є 670 із 1000.
Зокрема, судді можуть набрати такі максимальні бали:
- компетентність – 500 балів;
- професійна етика – 250 балів;
- доброчесність – 250 балів.
Це, власне, лише п'ять пунктів, які говорять про маніпуляційний характер заяв щодо кваліфікаційного оцінювання суддів. ВККС продовжує проводити співбесіди із суддями першої тисячі, незважаючи на заклики зупинити оцінювання, оскільки в ньому не бере участь ГРД. Нагадаю, ВККС уповноважена законом проводити оцінювання самостійно, натомість ГРД виконує лише дорадчу функцію. Тому заяви про "домінуючу" або "вирішальну" роль ГРД не відповідають ні українському закону, ні світовій практиці.
До речі, Венеціанська комісія у висновку від 26 жовтня 2015 року зазначила, що оцінювання "є надзвичайним заходом, який має бути обмеженим у часі, проведеним швидко та ефективно з найвищою мірою обережності".
Таким чином, проведення кваліфікаційного оцінювання суддів України має відбуватися якомога швидше. Процедура оцінювання, яка вперше проводиться ВККС щодо 5,7 тис. суддів, є безпрецедентною. Вона має на меті не звільнити суддів, як маніпулятивно стверджують активісти, а перевірити відповідність судді займаній посаді.
До речі, за результатами перших семи співбесід комісія визнала п'ятьох суддів такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя, стосовно 75 суддів оголосили перерву, а 320 суддів здатність здійснювати правосуддя підтвердили.
Серед п'яти представників Феміди, які не впоралися з кваліфікаційним оцінюванням, є і суддя Шевченківського районного суду, яка видала ухвалу про арешт на 60 днів підозрюваних в організації масових заворушень у Києві 1 грудня 2013 року. А насправді це були жорстоко побиті "Беркутом". Суддя потрапила в люстраційний список Євромайдану.
Варто зауважити, що Громадська рада доброчесності стосовно неї свого висновку не надала. Тому після аналізу всього масиву матеріалів, спілкування як із суддями, так і з активістами, дійшов висновку, що багато гучних заяв є перебільшенням. Причина та мета таких заяв мені невідомі. Єдине, що можу сказати, – вони не мають стосунку до права, а більше мають політичний підтекст.
Джерело: "ГОРДОН"
