Я знаю, що ви очікуєте, що я зараз висловлюся. І ховатися – це ніколи не було в моєму стилі.
Дипломатія має свої правила. Посли часто працюють за лаштунками й утримуються від коментування подій. Я свідомо обрала трохи інший шлях. Тому що моя місія в Україні – це не лише політичні зустрічі й дипломатичний діалог, вона також про людей, про їхні почуття, про їхні емоції. У Києві й у містах і містечках по всій Україні. Про те, щоб бути поруч – і в добрі часи, й у важкі. Також – ховаючись в укриттях уночі.
Я стежу за протестами, які спалахнули цього тижня в Києві й інших містах. Я читаю звіти, переглядаю відео. Але насамперед я слухаю людей.
Ця війна навчила українців бути безстрашними. Бути стійкими. І боротися за свої цінності. Вони борються зі зброєю. І своїм життям. Але не тільки. Вони борються також своїми словами, голосами, думками. Багато хто – особливо молодь – збирається з переконання: із прагнення до свободи, до справедливості, до країни без корупції, до діалогу. І вони протестують мирно.
Така демонстрація гідності, відданості, рішучості й патріотизму перед театром Франка вражає. А здатність слухати молодь, громадянське суспільство і не відвертатися від критики – це ознака зрілого демократичного лідера. Президент Зеленський це продемонстрував, зареєструвавши в парламенті законопроєкт, який скасовує положення попереднього закону, що й вивели людей на вулиці. Його успішне ухвалення буде важливим кроком на шляху до відновлення довіри.
Європейський союз стоїть на цінностях свободи. Свободи слова, свободи зібрань, свободи критичного мислення. Українці живуть цими цінностями не лише в парламенті й медіа. Вони живуть ними також на площах. Навіть коли над головами летять ракети. Це демонструє сильний, глибоко вкорінений інстинкт свободи – зі зброєю і з голосом.
Дякую, що щодня нагадуєте мені, чому ви – частина європейської сім'ї!
Джерело: Katarina Mathernova / Facebook