З воєнного погляду українська армія виконує сьогодні завдання надвисокої складності, подібного до якого не мала жодна армія із часів Другої світової. Це заслуговує щонайменше на повагу, а насправді – на захоплення.
Жодну військову операцію наших союзників у країнах Близького Сходу у 1990-х чи 2000-х роках не можна порівнювати з українським контрнаступом, оскільки ми наступаємо на добре підготовлену оборону, не маючи чисельної переваги і навіть 10% тих сил та засобів, якими оперують союзники. Як-от, наприклад, тисячі годин польотів перед початком сухопутної частини операції "Буря в пустелі".
Проте ми наступаємо. І ми щодня просуваємося вперед, відтісняючи росіян та звільняючи свою територію. Інше питання – чому російські лінії оборони взагалі стали можливими? Це стосується швидкості прийняття політичних рішень нашими партнерами. Час має значення. Тож вивчімо цей урок.
Джерело: Михайло Подоляк / Twitter