+12 Київ
Постамерика й експорт деградації.
100 днів тому США були не просто гегемоном – вони задавали систему координат для решти світу. Їхній голос звучав гучніше за всіх, їхні принципи визначали правила, їхня присутність означала стабільність.
Сьогодні США втрачають цей голос.
І це не питання військової чи економічної могутності – США, як і раніше, мають ресурси. Але ти не можеш експортувати те, що більше не виробляєш. Довгі десятиліття Вашингтон декларував, що стоїть на варті демократії, прав людини й верховенства права. Навіть якщо реальність не завжди відповідала цим заявам, підкріплена військовою й економічною потугою, ця декларація сама по собі задавала певний стандарт.
Сьогодні цей стандарт остаточно зруйнований. Руйнування політичних традицій, послаблення інститутів, придушення свободи слова й зібрань – це не просто внутрішні кризи. Це демонстрація того, що країна більше не живе за тими принципами, які просувала, втручаючись у чужі війни, диктуючи правила в цілих регіонах, консолідуючи союзників і вибудовуючи багаторічні коаліції.
Але небезпека куди глибша. Коли насильство й інституційна деградація стають нормою, а водночас зберігається претензія на глобальне лідерство, залишається лише один сценарій: експортувати назовні те, що вже стало звичним усередині.
І це вже відбувалося – Росія роками вибудовувала систему придушення всередині себе, а потім перенесла її на сусідів. Якщо США остаточно втратять свою відданість тим цінностям, які колись несли світові, питання буде стояти не в тому, чи втратять вони лідерство. Питання в тому, що вони почнуть поширювати замість нього.
Але головне тут інше: ці принципи ніколи не належали одній країні. Це ніколи не були американські цінності. Це були принципи гуманізму, свободи особистості, верховенства права. І вони або існують у світі, або ні. Тепер, коли зникає колишній орієнтир, противники цих ідей зроблять усе, щоб оголосити їх брехнею, інструментом маніпуляції й замінити їх ідеологією сили, контролю й повного підкорення людини системі.
США втрачають лідерство не тому, що їх повалили, а тому, що вони добровільно пішли з п'єдесталу. Ми спостерігаємо не MAGA, не тріумф нової сили, а самознищення старої.
Але світ не залишиться порожнім. Поки що вакуум заповнюється хаосом. А хаос – ідеальне середовище для тих, хто ненавидить свободу. Вони займуть порожнє місце, розберуть стару систему на частини – і, коли настане їхній час, повернуться, щоб виставити рахунок старому лідеру.
А в нас немає іншого вибору, окрім як іти далі. Можливо, частину цього шляху нам доведеться пройти наодинці. А може, саме нам судилося очолити цю колону. Зрештою, ми відстоювали ці принципи, навіть коли ніхто в нас не вірив. У 1991-му, на Революції на граніті, у 2004-му, 2013-му, 2022-му. Але задовго до нас цей вибір робили багато поколінь українців, які обирали свободу й гідність, навіть якщо це означало ризик і самотність.
Якщо світ розучився творити й відстоювати ці цінності, можливо, саме нам належить нагадати, навіщо вони потрібні.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
