Учора Європейський союз зробив те, чого очікували десятиліттями

Учора Європейський союз зробив те, чого очікували десятиліттями.

Програма EDIP із бюджетом €1,5 млрд створює європейську оборонну індустрію нового типу. І вперше Україна стає частиною цього процесу не як країна, що просить допомоги, а як потенційний виробник. €300 млн через Ukraine Support Instrument можуть піти на відновлення й модернізацію нашого оборонного сектору.

Це шанс увійти в європейські ланцюги постачання, які на роки вперед визначатимуть, де виробляється все – від боєприпасів до безпілотників.

Україна сьогодні має те, чого не має жодна інша європейська країна. Ми створили найбільшу школу безпілотних систем у Європі. За два роки наші виробники наростили виробництво FPV у десятки разів, ударних дронів середньої дальності – у шість-сім разів, а глибоких ударів – у рази, про які ще два роки тому ніхто не мріяв. У нас формується ціла екосистема приватних компаній, інженерів, R&D-команд, волонтерів і малих виробництв, які закривають те, що інші країни робили б роками.

Але є і зворотна сторона: в Україні досі немає єдиного центру, який допомагає виробникам входити в європейські програми. Немає спрощених процедур сертифікації під стандарти ЄС. Інколи немає навіть швидких механізмів кооперації між державою, приватним сектором і міжнародними партнерами. Наші компанії часто не знають, як податися на консорціум, як підтвердити походження компонентів, як довести відповідність стандартам. І, поки ми розбираємося між собою, цю нішу можуть зайняти інші.

Ми так довго просили Європу збільшити оборонне виробництво, що раптом опинилися в моменті, коли вона справді це робить. А тепер питання, яке болить найбільше. Чи готові ми самі до того, щоб стати частиною цієї системи, а не спостерігати, як потоки інвестицій, технологій і проєктів проходять повз?

З досвіду людини, яка довго працювала з українською оборонкою, інфраструктурою й державними інституціями, я бачу прості речі, без яких ми не зможемо скористатися моментом. Потрібна інституція, яка щодня працює з нашими виробниками й супроводжує їх у всіх європейських програмах. Потрібна система сертифікації, яка працює швидко і зрозуміло. Потрібні чіткі та прозорі правила кооперації з європейськими партнерами. І потрібне об'єднання сотень окремих виробників у цілісний сектор, який може змагатися за великі проєкти.

EDIP для України – це не про те, що ЄС дає гроші. Це про те, чи зможемо ми зайняти місце в новій європейській оборонній економіці. Місце, яке сьогодні ще вільне. Але завтра вже може бути зайняте. Такі шанси трапляються не часто. І вони точно не повторюються.

Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора