0 Київ
Уперше у світовій історії масштабна війна ведеться в країні з більш як десятком ядерних реакторів та тисячами тонн високорадіоактивного відпрацьованого ядерного палива.
В Україні функціонує 15 атомних енергоблоків, у тому числі шість із них – на найбільшій АЕС у Європі – Запорізькій (6000 МВт), що також має сховище відпрацьованого ядерного палива.
Російська армія має намір отримати доступ до цієї станції. 2 березня 2022 року тільки завдяки відважним жителям Енергодара (міста – супутника Запорізької АЕС), які вийшли, щоб не допустити окупантів до міста, цього вдалося уникнути.
Як відомо, окупаційні війська захопили Чорнобильську АЕС. Це акт ядерного тероризму. Росія використовує Чорнобильську зону відчуження для розміщення на її території свого озброєння, щоб Україна не могла завдати удару у відповідь. Сам факт присутності зброї біля станції є великим ризиком для радіоактивної обстановки.
Україна вже звернулася до Міжнародного агентства з ядерної безпеки (МАГАТЕ) з вимогою негайно звернутися до НАТО з вимогою закрити доступ до повітряного простору над його ядерними об'єктами (так звані А2/AD-zone) та активізувати дії щодо недопущення актів ядерного тероризму з боку Росії.
Загалом АЕС можуть бути мішенню окупантів для:
- розповсюдження радіоактивних матеріалів;
- порушення електропостачання;
- створення додаткового майданчика для запуску російських ракет, знаючи, що українські військові не стануть вести вогонь у відповідь;
- використання захоплення АЕС як розмінної монети під час "мирних переговорів";
- їх руйнування під час відступу, щоб завдати значної шкоди та додаткового хаосу.
1. Жодна українська АЕС (як будь-яка АЕС у світі) не розрахована на те, щоб бути в епіцентрі воєнних дій, а радіоактивні викиди від попадання ракети в діючу АЕС можуть перевищувати викиди від Чорнобиля та "Фукусіми".
У найгіршому випадку реактор та система охолодження можуть бути знищеними. Радіоактивні викиди за таким сценарієм можуть зробити значну частину Європейського континенту непридатною для життя щонайменше на багато десятиліть та на відстані сотень і сотень кілометрів.
2. Серйозне занепокоєння може викликати втрата живлення за майданчиком.
АЕС вимагає постійної електроенергії для охолодження навіть у вимкненому стані. Коли електрична мережа виходить з ладу та відбувається відключення станції, повинні включатися резервні дизель-генератори та акумулятори, але надійність їхньої роботи протягом тривалого часу не можна гарантувати.
Бойові дії можуть призвести до пошкодження електростанцій або ліній електропередачі, які обслуговують реактор, а також можуть перешкодити потраплянню дизельного палива до станції для поповнення резервних генераторів.
3. АЕС потребують складної системи підтримки власного функціонування, включаючи постійну присутність кваліфікованого персоналу, електроенергію, доступ до охолоджуючої води, запасних частин та обладнання. Війна може вплинути на все з вищепереліченого.
Тому потрібна швидка та потужна реакція ЄС і світу, щоб зупинити війну, розпочату Росією, і переконатися, що військова активність навколо АЕС не призведе до нової планетарної катастрофи, а діючі ядерні блоки належним чином захищені.
Ми закликаємо НАТО, Європу, США закрити небо над Україною, що не тільки збереже життя наших громадян, а й значно зменшить ризики попадання ракет ворога в українські АЕС.
Важливо, що навіть у той час, коли триває війна, "Енергоатом" та Міністерство енергетики України працюють над тим, щоб атомні електростанції мали змогу працювати в безпечних умовах і щоб українці мали стабільне постачання електроенергії.
Джерело: Aivazovska Olga / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
