-2 Київ
Зеленський і Ердоган зустрілися вдруге за пів року.
Стратегія 2023. Товарообіг між країнами довести до $10 млрд (зараз трохи більше $4 млрд). По зоні вільної торгівлі дев'ятий рік перемовин без результату, але українська позиція послідовна й логічна: не виключати з майбутньої угоди українську сільгосппродукцію, і тоді Туреччина отримає український ринок побутової техніки. На короткий час турецькі агрохолдинги й російська збірка пральних машин, посудомийок, кондиціонерів відчують шок, а далі все піде нормальним шляхом. Турецькі фермери потягнуться до України, як, власне, вже відбувається на Херсонщині, росіяни ще менше зароблятимуть в Україні, а українці за ту ж якість побутової техніки платитимуть на 30% менше.
По військово-фінансовому співробітництву. Не варто зважати, що в Київ не приїхав міністр оборони. Головне, був міністр фінансів – зять Ердогана – Берат Албайрак і міністерка економіки Рухсар Пекджан. Обоє мають велику довіру турецького президента. Поки мало хто знає про деталі 40-мільйонної фінансової допомоги від Туреччини українській армії. Якщо це на умовах щось купити в Туреччині – це одна справа, а якщо інвестувати у виробництво військової техніки, яка потрібна Україні, – інша.
Особисте. Туреччина воліє від української влади закриття структур Гюлена в Україні (мова йде про кілька шкіл і культурних центрів). А ще Ердоган наполягає на екстрадиції Нурі Бозкира, підозрюваного в убивстві у 2002 році письменника Неджипа Аблемітоглу. Бозкира вважають людиною проповідника Фетхуллаха Гюлена, який, за турецькими даними, організував спробу військового заколоту 2016-го...
Кримські татари і політв'язні залишаються на порядку денному, але це наразі політична данина. Поки корінний народ України не знайде унікальну пропозицію для Ердогана й української влади – так і лишатимемося бідними родичами, яким потрібні житло, мечеть і трохи грошей.
Космічні амбіції Туреччини, будівництво середньомагістрального та транспортного літака, безпілотники різних класів, великий проєкт модернізації українських м'ясокомбінатів за стандартами [сертифікацією] "халялю" і вихід із ним на великий ринок 1,5-мільярдного мусульманського світу і ще близько 50 проєктів – це там, де лежать ті $10 млрд товарообігу, а може, й більше.
Обидві країни єднають розміри і небажання великих гравців (США, Китаю, Великобританії, Франції й Німеччини) продавати Анкарі і Києву деякі технології. Іноді Туреччина й Україна конкуренти, але в більшості проєктів можуть гармонійно доповнювати одна одну. В Україні досі є творчі команди вчених і винахідників у військовій і технічній галузях, у Туреччині – сучасний менеджмент і гроші.
Джерело: Осман Пашаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
