Військові технології, передані КНДР, можуть потрапити в руки ворогів Росії. Це пастка, яку Кремль не може оминути, бо потребує снарядів тут і зараз G

Гібридний фінал Путіна в азійському турне. Попри всю об'єктивну стурбованість західних партнерів щодо візиту Путіна в Азію, не варто впадати в розпач, а просто об'єктивно подивитися на гібридні наслідки. Північна Корея й підписання спільних документів – це здебільшого перемога диктаторського режиму Кіма, аніж перемога путінської дипломатії. Зараз мало хто згадає, але 20 років тому Путіну стоячи аплодував Рейхстаг. А зараз, за кращими зразками радянського сюрреалізму, поневолені диктатурою північні корейці махають, мабуть, чужими для них прапорцями. Замість рукостискань із "Великою сімкою" – обійми з ізгоєм.

Така деградація до свідомого прирівнювання себе до країни-ізгоя – це лише видима частина. Проста й цілком прозора. Але гібридні наслідки набагато глибші й міцніші.

Перший. Північнокорейський блеф і профіт. Варто згадати, що Північну Корею як свого проксі-сателіта розглядає Китай, який фактично вже є економічним феодалом Росії. Тому не факт, що Китаю сподобається зміцнення впливу Росії там, де Китай вважає себе повноправним і головним володарем. Чи здатен Путін і його дипломатична кліка майстерно обійти ці ризики? Навряд. Вони виявилися навіть нездатними уникнути ганебного виведення із зали в Північній Кореї, куди там до набагато складнішого Китаю. А наступний візит Путіна до В'єтнаму має лише збільшити цей ризик. Чи є тут уже перемога Путіна? Навряд.

Другим наслідком є послаблення Росії. Технології в обмін на снаряди й обіцянку людей. Саме ці воєнні технології можуть потрапити в руки супротивників Росії, чого так не хоче сама Росія. З іншого боку, це пастка, яку Росія вже не може оминути, бо вона потребує снарядів прямо тут і зараз. А наслідки від технологій будуть потім і можливо. Чого точно не буде – корейських солдатів на фронті. Після торішнього візиту Росія дійсно отримала снаряди, але не людей, попри всі обіцянки. Далі буде те саме, помножене на ризик відносин із Китаєм.

Третє. Сам Кім. Він відчув себе вже великим. Тепер можна не стояти на колінах перед Китаєм, а спробувати грати роль великого володаря Кореї. Зарано й оманливо. Проте він уже намагатиметься стати "більшим" за Путіна. А це означає більше поступок із боку Росії й менше дій із боку Північної Кореї.

Наостанок залишається Південна Корея, яка до цього візиту не брала участі в допомозі Україні. Але саме цей візит уже відкрив двері для змін політики.

Підсумовуючи, попри намагання росіян продати велику перемогу Путіна, азійський візит поки виглядає як велика авантюра з негативним результатом у цілому. Гібридний програш російської дипломатії в перспективі найближчих років. І це – головний висновок, який варто зробити за результатами цього дійства.

Джерело: "ГОРДОН"