+1 Київ
Учорашнє засідання ТКГ може стати переломним у мінському процесі. А може і не стати, але слабкий шанс є. Учора процес залишило два "мінські довгожителі", модератор політичної робочої групи посол П'єр Морель (сім років у процесі) і модератор робгрупи з гуманітарних питань посол Тоні Фріш (шість років). І росіяни, і їхні маріонетки з ОРДЛО розсипалися в компліментах і подяках за "геніальну" дипломатію і "приємну співпрацю". "Міністри" ОРДО і ОРЛО кликали їх у гості: "Якщо нудьгуватимете, приїжджайте до нас"...
Українська делегація проводила посла Фріша мовчанням. Найбільш "об'єктивний", "який керувався принципом рівності сторін", але за шість років так і не розібрався, хто ці сторони, посол Фріш учора на робгрупі побажав усього найкращого "громадянам Донбасу", але чомусь не згадав про громадян України...
Послу Морелю Леонід Макарович подякував... Мене спеціально попросили не давати оцінок його роботі (все-таки Франція – наш партнер по "Нормандській четвірці"), тому я залишу свою думку про роботу Мореля на "мемуари". Займуся ними, напевно, уже коли вийду з дипломатичного процесу. Зараз скажу лише, що навіть сьогодні Морель називав представників ОРДЛО від Росії – "головами делегацій".
Я навіть не знаю, як це пояснити: і Євросоюз, і G7 заявляють, що "Росія – сторона конфлікту, а не посередник", зате їхні дипломати в ТКГ роблять все, щоб суб'єктивувати ОРДЛО як "делегації" і "сторону", а ще викинути з процесу визначення моделі майбутнього Донбасу представників вимушених переселенців, які через ці "делегації" втратили домівки, зв'язок із близькими, стабільне життя у себе на батьківщині... Це якийсь особливо збочений європейський "гуманізм" – позбавити тих, хто і так постраждав від війни, права ще й на майбутнє...
У будь-якому разі, ці люди пішли, а отже, є шанс, що нові модератори керуватимуться в дипломатичному процесі все-таки документами, а не "традиціями"...
Окрім цього, впадала в око особлива наполегливість голови російської делегації Гризлова в повторенні наративу, що "сторонами конфлікту є ОРЛО – ОРДО і Україна, а не Росія". Він використовував будь-яку можливість, щоб повторювати це. Прямо самонавіювання якесь. Що більше у світі заявляють про Росію – сторону конфлікту, то більше росіяни і їхні проксі у ТКГ повторюють про зворотне. І ще ображаються, що ми слідом за ними не називаємо чорне білим...
Колеги, якщо ви хочете, щоб Київ вів прямі перемовини з Донецьком і Луганськом, вам потрібно всього лише передати кордон під контроль України, і ось тоді (коли в ОРДЛО перестануть надходити російські гроші, зброя і відпускники) конфлікт дійсно стане внутрішнім. І тоді Києву дійсно доведеться вести перемовини з тими, хто залишиться в Донецьку і Луганську. Тобто ваша мрія здійсниться! Тільки ж тоді, без дядька з ядерним кийком, і їхні ватажки зговірливими будуть, і ваші "армійські корпуси" розбіжаться. Тому що коштом якої, убитої росіянами, економіки вони їх утримуватимуть? Москва чудово розуміє, що без її грошей і зброї конфлікт закінчиться за кілька місяців, тому і не робить конфлікт на Донбасі дійсно внутрішнім...
Але це вже ліричний відступ. Повернуся до вчорашньої ТКГ. Не можна не відзначити феєрверк думок у нашого колишнього співвітчизника з Луганська товариша Дейнего (у віртуальному вікні підписаного як "ЛНР"). Спочатку він заявив, що план щодо розмінування, який закликала затвердити на ТКГ Україна, уже не актуальний, тому що більшість ділянок, зазначених у ньому, вони вже самі розмінували. А потім почав питати, чи не є готовність України до розмінування підготовкою до наступу на "республіки"? Тобто вони самі (!), за їхніми словами, розмінували більшість ділянок, а потім питають, чи не є те, що Україна погодилася на їхнє розмінування, підготовкою до наступу ЗСУ...
Загалом, питання "гуманітарного розмінування" російські маріонетки (з Донецька теж) прив'язали до створення "комплексного всеосяжного плану щодо урегулювання конфлікту на Донбасі", розробленого спільно з ними, і при Росії як посереднику. Одним словом, перспективу розмінування за їхньою моделлю можна схарактеризувати вичерпно – "ніколи"... Це при тому, що, за словами керівника СММ ОБСЄ (він же модератор підгрупи з безпеки) посла Чевіка, "після липня 2020 року основною причиною жертв серед мирного населення є міни та снаряди". Але що їм "жертви серед мирного населення", їм головне – політична суб'єктність. Ну, і щоб Росія – ні при чому, взагалі!..
Джерело: Сергей Гармаш / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
