Їдьте в Київ і запитайте...
А чого, власне, всі так наполохалися, що героїчний Бабченко подався-таки в Естонію чи Ізраїль?
"Військовий журналіст", не пробувши жодного дня на війні, добряче подоїв лохів в Україні. "Геніальний" аферист жодного дня у своєму житті до пуття не працював. На чеченській війні Аркадій побував так само, як на Донбасі: жодного дня на передовій, а саме – зв'язківцем у тилу і контрактником у Моздоку.
Аркадій – це ідеальний живий фейк, якого ніхто не виганяв із Москви і на якого ніхто не зазіхав у Києві.
Однак даремно Аркадій думає, що він взує естонців або ізраїльтян так само, як українців. По-перше, у суворій Балтії і спекотному Тель-Авіві ніхто не годуватиме його донатами, тому що ні естонців, ні євреїв не цікавить тупа нецензурна писанина на клоачному російському діалекті. І в якийсь момент доведеться-таки працювати – перекваліфікуватися в управдоми...
Я не співчуваю Аркадієві, але й не зловтішаюся. Час від часу виникає рандомне бажання написати повість про пригоди цього опудала російської демократії, але біс усе-таки занадто дрібний навіть за російськими мірками – не Чичиков, навіть не Хлестаков. І, звісно, не Голохвастов. В останнього, до речі, не заперечиш наявності шарму, чого не скажеш про преподобного Аркадія.
Хіба що лисий Паніковський. "Їдьте в Київ і запитайте...".
Джерело: Sergei Loiko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора