Історія з убивством Катерини Гандзюк і справа розкрадання в "Укроборонпромі" – це про те, як корупція та безкарність убивають.
Катю вбили за те, що вона викривала схему з контрабанди лісу. А тих, хто займався схемами, ніхто не карав. Катя дуже заважала. Із нею не могли впоратися прикормлені мусора. Тому вбили.
Гладковські і Ко – це теж вбивці. Неякісна броня, браковані деталі до техніки мають страшну ціну не у грошовому еквіваленті, а в життях наших солдатів. І покривали цю схему такі ж прикормлені мусора (незалежно від назв відомств).
В обох випадках має місце корупція та непокаране зло. Вони нерозривно пов'язані. І вб'ють ще багатьох із нас. Цей факт не подобається багатьом із нас. Але краще б нам не подобалися ми самі. Бо ми винні в тому, що маємо цю прокляту терпимість. Винні в тому, що коли вбили Катю, ми не вийшли десятками тисяч на вулиці. У тому, що і зараз сприймаємо схеми в оборонці як те, що стало звичним.
"Відколи це стало нормою?" – питала Катя, лежачи в лікарні з жахливими опіками. Ставте собі й оточенню це запитання, допоки є кому про це говорити.
Джерело: Сергій Стерненко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора