Втрати російських окупантів
905 940

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 425

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

Святослав Паламар
СВЯТОСЛАВ ПАЛАМАР
Заступник командира бригади "Азов" Нацгвардії України
Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Російські ІПСО мають хороший ґрунт для впливу в Україні через класичні совєтські підходи до мобілізації

"Бусифікували", "ТЦКашники", "ухилянти". Усі, хто має розряд із плавання,  – на Тису! Російська ІПСО працює на зрив мобілізації!

Давайте спробуємо розібрати, чи все це в дійсності російська ІПСО? А чи, можливо, є проблема в підході до комплектування підрозділів сил оборони? І як та завдяки чому "Азов" набирає людей?

Станом на сьогодні в Україні є два типи підходів, які конкурують між собою: рекрутинг і ТЦК. Що безпосередньо впливає на рекрутинг до військового підрозділу? Внутрішні процеси в підрозділі й професійність команди рекрутцентру.

Але найважливішим є насамперед імідж підрозділу, який здобувається протягом тривалого часу. Підготовка новобранців і спеціалістів, правильне планування, системність, успіхи на фронті й кількість втрат особового складу, професійність командирів, забезпечення, належна й професійна медицина, опіка сімей військовослужбовців, спілкування після звільнення й багато іншого – усе це досягається роками роботи.

Варто чітко усвідомлювати, що рекрутинг  – це не білборди чи плакати! Це створення мілітарі-ком’юніті. Це відповідь на запитання, чи рекомендують наші бійці доєднатися до підрозділу своїм друзям і знайомим? Чи пишаються тим, що проходять службу в цьому підрозділі, й чи пов'язані їхні старання на службі з правом на носіння шеврона? Як відрізняється те, що цивільний бачить на картинці, і те, що є насправді (не буду критикувати деякі навчальні центри)?

Постійний аналіз даних і впровадження рішення для автоматизації робочих процесів, також використання програмних рішень для досягнення наших цілей. Консультації та взаємодія з бізнесом, прийняття їхніх методів роботи. Взаємодія з пресслужбою, медійниками, численні запити щодо розміщення реклами. Кропітка робота з навчання персоналу. Робота з документами й постійна боротьба з бюрократією. Пошук компаній, державних установ, підприємств, котрі можуть допомагати. Робота з навчальними закладами, проведення вишколів, лекцій для цивільних тощо…

Усе це взаємопов'язане: і загальна робота підрозділу, і те, що ми показуємо й розказуємо для залучення новобранців. Не може рекрутинг працювати сам по собі, без взаємодії з підрозділом. Якщо так трапляється, то люди масово починають тікати. Може, треба провести аналіз компетентними органами, чому в одних підрозділах люди служать роками, а з інших – масово тікають через пів року?

Важливо не лише набрати, а й втримати кадри. Створити такі умови, за яких бійці не захочуть іти. Заохочують внутрішня конкуренція між підрозділами в складі однієї військової частини, нагородження особового складу, їхній кар'єрний ріст відповідно до знань і вмінь, військові звання й купа інших методів. Не треба бути байдужим до сімейних проблем, які накопичуються з роками служби. Варто почути, зрозуміти, допомогти.

Є проблеми, які й досі не вирішено. Під час оформлення на контрактну службу стикаєшся з величезною кількістю бюрократичних дурниць (довідок, сертифікатів, аналізів тощо), без яких реально можна обійтися або спростити їх. Попри дефіцит боєприпасів, "калібру А4" у нас удосталь. Ми країна, де рівень диджиталізації такий, що нам можуть позаздрити багато розвинутих держав західного світу! Потрібно приймати швидкі рішення про спрощення процедури, але, звісно, не в сторону зменшення якості!

Є три варіанти розвитку подій:

1. Ми відповідаємо цим критеріям, які озвучуємо. Працюємо над помилками, якщо вони є, вдосконалюємося, навчаємося, прислухаємося, проводимо селекцію особового складу, намагаємося забезпечити всім необхідним своїх бійців.

2. Брешемо і вкладаємо купу грошей в рекламу.

3. Геть нічого не робимо й чекаємо, поки нам дадуть поповнення.

Нам потрібні нові підходи: наполегливість у пошуку, адаптивність до сьогодення. Наприклад, кампанія "Війську потрібні різні професії". Цей проєкт був уперше створений бригадою "Азов" спільно із сайтом пошуку роботи Work.ua, а сьогодні його вже доволі успішно використовують усі сили оборони.

Тут і криється основна відмінність рекрутингу від ТЦК. Ми шукаємо нові підходи, мотивуємо, вдосконалюємося, працюємо над помилками. А хтось просто ловить на вулиці людину, забирає в центр комплектування, і ось тобі плюс один солдат. Буде він воювати чи ні – це вже не проблема "людоловів", які зловили чоловіка, котрий намагався не попадатися через страх невизначеності. Проблема в тому, що ТЦК не змінює свої совєтські підходи. Вони не гнучкі, не навчаються, діють шаблонно. Їм байдуже до мотивації людей. Там служать люди з бойових підрозділів, але вони не дотичні до них. У них основна задача – доставити мобілізованого в точку призначення і приглядати, щоб дорогою він не втік.

Я свідомо не пишу про купу проблем із корупцією, неадекватною поведінкою деяких представників. Пишу не про це. Я не маю за мету дискредитувати ТЦК і впевнений, що перемогти ворога ми можемо лише нашим розумом і єдністю. Але вважаю, що російська ІПСО має хороший ґрунт для свого впливу в Україні через класичні совєтські підходи до мобілізації.

Треба проводити консультації з бізнесом, круглі столи з рекламниками, журналістами, айтішниками, продюсерами. Створювати відповідний професійний контент. Розуміти й прикладати зусилля для мотивації цивільного йти на військову службу.

У 2016 році згідно з організаційно-штатною структурою був створений унікальний у своєму роді центр комплектування ОЗСП "Азов" НГУ, який я мав за честь очолити. Викликів було чимало: російська пропаганда стосовно нас не зупинялася, і ми не комплектувалися мобілізованими. Військкомати працювали на ЗСУ і призивали до Національної гвардії України лише строковиків, яких у нас не було. На той час ми були загоном спецпризначення й комплектувалися виключно контрактниками.

Вихід у нас був лише один – розпочати повноцінно й системно рекрутувати вмотивованих, придатних до військової служби за контрактом громадян України й робити з них професійних військових.

Сьогодні ми теж комплектуємося добровольцями: тими, хто хоче на контракт, тими, хто прийшов до нас, але хоче по мобілізації (їх направляємо до ТЦК, потім навчальний центр і до нас), і тими, хто прибув переведенням з інших військових частин.

Ми розуміємо, які зусилля варто прикласти, щоб забезпечити комплектування підрозділу. Ми розуміємо, що найцінніший ресурс, який у нас є, – це люди!

"Азов" уже понад вісім років успішно займається рекрутингом. Сьогодні кожен наш новобранець може максимально зрозуміло, прозоро й швидко знайти своє місце в нашій бригаді. Якщо хочеш переконатися, як це в нас працює, заповнюй анкету на сайті

Джерело: Святослав Паламар / Facebook

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати