Про високі зарплати, небувалих розмірів компенсації, бонуси топ-менеджерів державних підприємств і християнські цінності.
"Воздасться кожному по ділах його" – Євангеліє від Матвія (гл. 16, р. 27)
Ми живемо в матеріальному світі, у якому гроші мають значення. Заробітна плата або компенсація за виконану роботу, чи гонорар, або інша форма винагороди за виконану працю повинна бути. Але це не має переходити межі розумного. Бонуси в сумі десятків мільйонів доларів можуть існувати, але чи може це бути в державній компанії? Чи можна було виділяти на премію десятку людей у НАК "Нафтогаз" приблизно 1,2 мільярда гривень? А потім ще й слухати заяви про те, що бізнес-клімат у країні покращується, але на всяк випадок "преміальні" переказують мамі за кордон.
Це взагалі по-християнськи, якщо йдеться про країну, де середня річна заробітна плата приблизно 100 тисяч гривень? По-християнськи одержувати бонус, який відповідає середному доходу понад 10 тисяч звичайних українців? По-християнськи платити листоноші у 100 разів менше, ніж керівникові "Укрпошти"? По-християнськи мати такі пакети оплати праці для менеджерів держпідприємств, які співмірні з програмами охорони здоров'я на всю країну?
Основна логіка встановлення заробітної плати на держпідприємстві для топ-менеджера така сама, як і на будь-якому іншому підприємстві в будь-якому іншому секторі – opportunity cost (альтернативна вартість). Судячи із сьогоднішнього виступу прем'єра, тільки зараз (!) стало зрозуміло, що альтернативна вартість наших – у буквальному сенсі цього слова – дорогих топів держкомпаній – не так вже й велика, як вони самі намагалися подати, і в майбутньому їм доведеться трохи зменшити свої апетити. Чи означає це, що корупція там зросте, а ефективність роботи різко знизитися? Сумніваюся. Ринок великий і кандидатів – предостатньо.
Джерело: Oleg Ustenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора