+5 Київ
Дуже багато притомних друзів, що пишуть на міжнародні теми, повторюють майже як мантру, що "без Америки нам не вижити і з Трампом, хоч би який він не був, треба розмовляти й домовлятися".
Щодо "розмовляти" в мене сумнівів немає, щодо "домовлятися" – тут я зовсім не впевнений.
Я не знаю справжні, реальні мотиви Трампа – хоч він Краснов, який виконує завдання ФСБ, хоч він бізнесмен, що хоче заробити купу грошей на бізнесі з Росією, хоч просто ідіот, який не знає історію з географією разом, але нас він не любить. Зовсім. І на 99% із ним нам домовитися не вдасться.
Але Трамп – це не вся Америка.
І тому домовлятися треба не з ним, а із середовищем, у якому він існує і від якого залежить.
Зі свідомими політиками-республіканцями, зі ЗМІ, які читають більшість американців, із кінозірками й артистами, які нас підтримують, із військовими, які розуміють, що стратегічна поразка якраз і полягає в невиконанні стратегічних планів і завдань назавжди, зі священниками, які прихильні до українців, із діаспорами євреїв, поляків, вірменів, прибалтів, усіх тих, хто ненавидить совєти й Росію Путіна, із think tanks і організаціями громадянського суспільства.
Треба просто спробувати створити атмосферу токсичності через "дружбу з Путіним". Ну і щоб кожна праска йому розказала, що нобелівку за примушення до капітуляції жертви агресії аж ніяк не дадуть!
Це очевидні речі, а ніяке не ноу-хау.
Можливо, коли в нас нарешті з'явилося суб'єктне МЗС, хтось візьметься за створення такого плану?
Джерело: Віктор Чумак / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
