-1 Київ
Головна політична подія вчорашнього дня – довгоочікувана телефонна розмова між лідером Китаю Сі Цзіньпіном і президентом України Володимиром Зеленським.
І сам факт телефонної розмови між Сі й Зеленським, і призначення Пекіном "спецпредставника для комунікації щодо врегулювання "української кризи" свідчать про те, що Китай розпочинає велику переговорну гру навколо України. І це вже не просто миролюбна риторика й не імітація миротворчості. Це вже досить серйозно, і це жест у бік Макрона та європейців, мовляв, ви ж просили, щоб президент Сі зателефонував Зеленському, ось він і зателефонував.
Однак від цієї переговорної гри Пекіна не варто чекати негайних і навіть швидких результатів. Відмінності в інтересах і позиціях України та Росії такі великі, що навіть теоретично якийсь раціональний компроміс знайти навряд чи можливо. Єдине, про що можуть домовлятися, але пізніше (не раніше ніж наприкінці поточного року, а може, і не раніше ніж наступного року), – про припинення вогню. Але поки й це під великим питанням. На умови майбутніх мирних переговорів і переговорні позиції обох сторін значно більшою мірою впливатимуть перебіг і результати подальших воєнних дій.
Я не думаю, що Україна чекає від Китаю на допомогу у встановленні справедливого миру. Теоретично очікують, за прикладом Макрона, що Сі зателефонує Путіну й переконає його вивести російські війська з України. Але в Києві не наївні ідеалісти. Є розуміння, що і Сі не телефонуватиме Путіну з таким проханням, і Путін не виводитиме своїх військ з України. У Пекіні вважають Україну союзником США, тому не гратимуть на нашу користь. А для України краще, щоб Китай виступав у ролі посередника-миротворця, а не військового союзника Росії. Саме це головний аргумент для переговорної гри Києва з Пекіном.
Китай, якщо і буде посередником, то з боку Росії. Не випадково "спецпредставника для комунікації щодо врегулювання "української кризи" (як це називають у Пекіні) призначено колишнього посла Китаю у РФ. Він виконуватиме човникові переговорні місії між Москвою, Києвом і Парижем. Макрон претендує на роль посередника з боку України. Але Україну в цій ролі скоріше влаштують США або Євросоюз, Макрон аж надто податливий на хитрі ігри Китаю, але це все поки про майбутнє, а зараз відбулася лише телефонна прелюдія до початку великої переговорної гри. Перший крок зроблено, наступний крок у цій переговорній грі буде з боку Макрона, потім розпочнуться човникові місії китайського "спецпредставника".
Чи зацікавлений Китай у врегулюванні воєнного протистояння між Росією й Україною? У Китаї зацікавлені у просуванні своїх інтересів і зміцненні свого впливу. Зверніть увагу, що в Пекіні цю велику війну називають "українською кризою", що цілком відповідає російській позиції. Жодного слова засудження Росії за цю війну в Пекіні не прозвучало. Річ у тім, що в Китаї цю війну сприймають у контексті свого протистояння зі США. Тому Пекіну не вигідна перемога України в цій війні й повна поразка Росії (оскільки це означатиме зміцнення позицій США в Європі й на пострадянському просторі), але цілком вигідне відносне ослаблення Росії й посилення її залежності від Китаю.
Отже, Китай прагнутиме, щоб ні Росія, ні Україна не виграли цієї війни, погодилися на "бойову нічию", а гарантом умовного миру між ними став Пекін. Припинення війни між Україною й Росією також сприятиме покращенню глобальної економічної ситуації, що також відповідає інтересам Китаю. Роль активного та успішного миротворця вигідна Китаю і в іміджевому плані.
А ось тепер головне запитання – чи влаштує мир в Україні на китайських умовах саму Україну, а також США та Євросоюз? Якщо від китайських "мирних пропозицій" більше виграватиме Росія, то це принципово не влаштує Україну. А США і, можливо, Євросоюз не влаштує роль Китаю як головного гаранта миру між Росією й Україною (з Макроном на підтанцьовуванні).
Звідси висновок: ми бачимо лише перші ходи дебюту великої переговорної гри навколо війни між Росією й Україною. До ендшпілю ще дуже далеко. Поки Китай намагається зіграти білими (тобто першим розпочати цю гру) і розіграти свій варіант дебюту. Чекаємо ходів у відповідь інших гравців.
Джерело: Владимир Фесенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
