$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +15 Київ
Володимир Фесенко
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО

Український політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента"

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Китай прагнутиме, щоб ні Росія, ні Україна не виграли цієї війни

Головна політична подія вчорашнього дня – довгоочікувана телефонна розмова між лідером Китаю Сі Цзіньпіном і президентом України Володимиром Зеленським.

І сам факт телефонної розмови між Сі й Зеленським, і призначення Пекіном "спецпредставника для комунікації щодо врегулювання "української кризи" свідчать про те, що Китай розпочинає велику переговорну гру навколо України. І це вже не просто миролюбна риторика й не імітація миротворчості. Це вже досить серйозно, і це жест у бік Макрона та європейців, мовляв, ви ж просили, щоб президент Сі зателефонував Зеленському, ось він і зателефонував.

Однак від цієї переговорної гри Пекіна не варто чекати негайних і навіть швидких результатів. Відмінності в інтересах і позиціях України та Росії такі великі, що навіть теоретично якийсь раціональний компроміс знайти навряд чи можливо. Єдине, про що можуть домовлятися, але пізніше (не раніше ніж наприкінці поточного року, а може, і не раніше ніж наступного року), – про припинення вогню. Але поки й це під великим питанням. На умови майбутніх мирних переговорів і переговорні позиції обох сторін значно більшою мірою впливатимуть перебіг і результати подальших воєнних дій.

Я не думаю, що Україна чекає від Китаю на допомогу у встановленні справедливого миру. Теоретично очікують, за прикладом Макрона, що Сі зателефонує Путіну й переконає його вивести російські війська з України. Але в Києві не наївні ідеалісти. Є розуміння, що і Сі не телефонуватиме Путіну з таким проханням, і Путін не виводитиме своїх військ з України. У Пекіні вважають Україну союзником США, тому не гратимуть на нашу користь. А для України краще, щоб Китай виступав у ролі посередника-миротворця, а не військового союзника Росії. Саме це головний аргумент для переговорної гри Києва з Пекіном.

Китай, якщо і буде посередником, то з боку Росії. Не випадково "спецпредставника для комунікації щодо врегулювання "української кризи" (як це називають у Пекіні) призначено колишнього посла Китаю у РФ. Він виконуватиме човникові переговорні місії між Москвою, Києвом і Парижем. Макрон претендує на роль посередника з боку України. Але Україну в цій ролі скоріше влаштують США або Євросоюз, Макрон аж надто податливий на хитрі ігри Китаю, але це все поки про майбутнє, а зараз відбулася лише телефонна прелюдія до початку великої переговорної гри. Перший крок зроблено, наступний крок у цій переговорній грі буде з боку Макрона, потім розпочнуться човникові місії китайського "спецпредставника".

Чи зацікавлений Китай у врегулюванні воєнного протистояння між Росією й Україною? У Китаї зацікавлені у просуванні своїх інтересів і зміцненні свого впливу. Зверніть увагу, що в Пекіні цю велику війну називають "українською кризою", що цілком відповідає російській позиції. Жодного слова засудження Росії за цю війну в Пекіні не прозвучало. Річ у тім, що в Китаї цю війну сприймають у контексті свого протистояння зі США. Тому Пекіну не вигідна перемога України в цій війні й повна поразка Росії (оскільки це означатиме зміцнення позицій США в Європі й на пострадянському просторі), але цілком вигідне відносне ослаблення Росії й посилення її залежності від Китаю.

Отже, Китай прагнутиме, щоб ні Росія, ні Україна не виграли цієї війни, погодилися на "бойову нічию", а гарантом умовного миру між ними став Пекін. Припинення війни між Україною й Росією також сприятиме покращенню глобальної економічної ситуації, що також відповідає інтересам Китаю. Роль активного та успішного миротворця вигідна Китаю і в іміджевому плані.

А ось тепер головне запитання – чи влаштує мир в Україні на китайських умовах саму Україну, а також США та Євросоюз? Якщо від китайських "мирних пропозицій" більше виграватиме Росія, то це принципово не влаштує Україну. А США і, можливо, Євросоюз не влаштує роль Китаю як головного гаранта миру між Росією й Україною (з Макроном на підтанцьовуванні).

Звідси висновок: ми бачимо лише перші ходи дебюту великої переговорної гри навколо війни між Росією й Україною. До ендшпілю ще дуже далеко. Поки Китай намагається зіграти білими (тобто першим розпочати цю гру) і розіграти свій варіант дебюту. Чекаємо ходів у відповідь інших гравців.

Джерело: Владимир Фесенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.