-1 Київ
У всьому, що зараз відбувається в нашій політиці, немає нічого дивного. Єдине, що є дуже дивним, то це те, що ми дійшли до такого низу. Це не сталося раптово. У нас у юриспруденції є такий вислів, він для мене майже чарівний – measured motion. Це коли повільно і стримано змінюються правила, а у нас вони саме так і змінюються. Це коли зміни часто відбуваються системно, але дуже повільно, вимірювано-оцінювально і неквапливо. От і в нас відбулася деградація нашої політики – спокійно, стримано і повільно. Але вона відбулася. Жорстко звучить, але, думаю, що і республіканці, і демократи зі мною погодяться. Ні, це не критика з мого боку нашої політики чи нашої країни. Це критика того, що наша система якось таке допустила і почала слабшати.
У принципі, промова перед Конгресом президента Байдена була передбачуваною. Так, він однозначно визнав, що його конкурент на цьогорічних виборах – Трамп. Звісно, Байден максимально стримував свій вік, але тут не його провина – це біологія, генетика, спосіб життя, стреси і таке інше. Із цим нічого не вдієш.
На тлі всього, що відбулося і відбувається, усе має передбачуваний вигляд. Але один момент тут дуже цікавий – і з того, і з іншого боку дуже багато дебатів зараз відбувається не лише навколо України, а й навколо Росії. Що я маю на увазі? І той, і інший бік нашого політикуму звинувачують один одного, що на них впливає Російська Федерація. Тобто РФ стала вже якимось у нас напівабстрактним злом. Одні політики кажуть, що Трамп – маріонетка Путіна. Інші кажуть, що Байден, якого корумпувала Україна, також пов'язаний із Росією і що, мовляв, російські олігархи його тримають на гачку, знаючи якісь його секрети тощо. Мільйон конспіраційних теорій. І не від когось із вулиці вони звучать, а від дуже розумних і досвідчених людей, які глибоко й добре знають нашу політику зсередини.
Днями я розмовляв з однією дуже обізнаною людиною (він мене попросив не називати його ім'я у ЗМІ), яка працювала в команді Трампа на досить високій посаді. Він – дуже відома у нас постать і був дуже близьким до Трампа. Так от він висловив мені точку зору, що Трампа врешті-решт можуть... можуть щось із ним зробити, якщо він буде чітко вимальовуватися президентом США. Він мені сказав, що Трампа просто не допустять до влади. Що Трамп такий мстивий як людина що, якщо стане президентом, буде страшно мстити своїм, скажімо так, кривдникам і ворогам. Справедливо, але він буде мстити. Важливі й впливові люди у США, мовляв, це добре знають і розуміють. Хоча тут "справедливо мстити" – дуже складне питання. Адже одна річ – просто людські почуття і настрої, але ж посада президента зобов'язує поводитися як президент для всіх американців, а не як просто звичайна людина з усіма своїми вадами. Президент зобов'язаний відсунути суто людську помсту, хай яким він є злим і мстивим як людина. Але мій співрозмовник вважає, що у варіанті із Трампом цього не станеться, що Трамп реально буде мстити в будь-якому разі.
У США вважають, що розрив між кандидатами – Байденом і Трампом – буде дуже незначним. Якщо раніше казали, що шанси у Трампа маленькі, то зараз у нас уже багато хто вважає, що шанси у нього таки є, але розрив буде до 10%, можливо, і до 5%. Тобто за Трампа готові голосувати чимало людей.
Особисто я вважаю, що на наших виборах восени цього року все-таки переможе Байден. Багато хто у США віддає перевагу республіканцям, тому що все-таки тут мають місце республіканські цінності. Демократи дуже сильно пішли ліворуч. Якщо переможе Байден, то це буде просто позиція і перемога партії. Байден не буде як персонаж вести за собою партію, а партія вестиме його. Це не найгірше, але й не найкраще також. Президент має бути солідарним із партією, але саме лідер має її вести за собою. Трамп же саме вестиме партію за собою. Але, знову ж таки, запитання: яку партію, у якому вигляді? Партію, яка розколота?
У Трампа немає належного політичного досвіду. Він був дуже закритим, коли був президентом. Він і залишився закритим, але вже дуже розлюченим. На нього було багато політичних атак. Щось він заслужив, щось ні. Але його просто стали рвати на частини. У нього, вочевидь, не було достатньої політичної культури. Була культура бізнесмена, будівельника вулиць, який міг на когось натиснути, а не людини, яка належно досвідчена в політичному світі. І ще – Трамп не слухав своїх радників.
Отже, демократи голосуватимуть за демократів, республіканці – за республіканців. Трамп однаково партії не об'єднав, а демократи – об'єднані. І що ще я знаю, часто розмовляючи з нашими відомими політиками, що слабкість Трампа як претендента в тому, що він не підхопив незалежних. Трамп, звісно, посилив свою електоральну базу, розширив її, але не підхопив тих, кого мав підхопити для того, щоб виграти. Це ми побачимо дуже скоро.
Промова Байдена в Конгресі була нормальною для Байдена. Тим, кому він подобається, говорили, що промова була дуже потужною, що Байден мав набагато кращий вигляд, ніж очікували. Тим, кому він не подобається, говорили, що промова була жахливою тощо. Усе традиційно.
Байдена виправдовують тим, що демократи – на правильному шляху. Що не так Байден на правильному шляху, як саме демократи – одна з основних партій США. А Трампа виправдовують тим (окрім тих, хто на ньому і так схиблений і для кого він месія), що він вестиме партію за собою вперед, навіть якщо GOP і буде не об'єднана і розколота.
От така в нас сьогодні склалася картина. Як буде далі – подивимося.
Джерело: "ГОРДОН"
