Мало який новорічний стіл у країнах пострадянського простору обходиться без салату "Олів'є". Цій страві понад 150 років.
Свою назву салат дістав від автора, французького кухаря Люсьєна Олів'є, власника елітного ресторану "Ермітаж", який працював у Москві на початку 1860-х років.
Страва стала настільки популярною, що в заклад часто приходили саме щоб поласувати нею. Рецепт салату кухар тримав у глибокій таємниці. Його колеги намагалися розгадати інгредієнти і пропорції, але їхні страви не були схожі на ту, що пропонував Олів'є.
Утім, салат, схожий на той, яким пригощав гостей свого ресторану кухар, увійшов у вжиток і його стали подавати у простіших закладах. Традицію готувати його до свят зберегли й після революцій та воєн.
У радянські часи назву "Олів'є" вживали не завжди. Страву називали "Салатом із дичини", "М'ясним салатом".
Перший опублікований рецепт салату кухаря Олів'є в кулінарному журналі 1894 року містить такі компоненти: смажений рябчик, картопля, свіжі огірки, каперси, оливки, соус "Провансаль", соус "Кабуль".
У радянській "Книзі про смачну та здорову їжу" 1948 року салат пропонують готувати із м'яса рябчика, картоплі, свіжих або солоних огірків, яйця, зеленого салату, майонезу, соусу соя-кабуль та оцту.
Із часом рецепт було ще спрощено: м'ясо замінили вареною ковбасою, стали додавати консервований горошок. Соус соя-кабуль не використовували, оскільки його важко було роздобути. Зате зараз можна спробувати приготувати "Олів'є" старовинного зразка, додавши в нього соєвий соус.