Старий Новий рік: як і коли з'явилося це свято

Цікаве

Виникнення Старого Нового року пов'язане з переходом на григоріанський календар і збереглося в більшості країн колишнього СРСР.

Старий Новий рік з'явився після переходу з юліанського календаря на григоріанський. Багато людей продовжувало святкувати Новий рік по-старому – із 13-го на 14 січня (це відповідало 31 грудня та 1 січня за старим стилем).

Перехід на григоріанський календар здійснили в Українській Народній Республіці від 1 березня 1918 року.

Західні країни – Італія, Іспанія, Португалія, Франція – почали перехід на григоріанське літочислення ще із XVI століття.

Перехід на григоріанський календар був пов'язаний із тим, що він відповідає астрономічному: у ньому 365 днів у році. Водночас у юліанському – 365 діб і шість годин (кожного четвертого року додається додатковий день). Астрономічний сонячний рік дорівнює 365 добам, п'ятьом годинам, 48 хвилинам і 46 секундам.

Різниця між юліанським і григоріанським календарями поступово зростає. До 2100 року вона становитиме 14 днів.

Старий Новий рік святкують у пострадянських країнах: Україні, Білорусі, Росії, Молдові, Казахстані, Узбекистані, країнах Кавказу і Балтії. Також Старий Новий рік святкують у тих країнах, де проживає достатня кількість емігрантів із колишнього СРСР.

Звичай святкувати Новий рік за старою традицією також зберігся у деяких німецькомовних кантонах Швейцарії. Традиція у цьому середовищі пов'язана з неприйняттям народом переходу на григоріанський календар в XVII–XVIII століттях.

Словосполучення "Старий Новий рік" дивує багатьох іноземців, які вперше чують про таке свято. Це поняття є оксимороном – образним поєднанням суперечливих понять, яке часто звучить безглуздо.