-17 Київ
"Після випуску з Академії сухопутних військ у Львові я потрапив у 501-ий батальйон берегової оборони в Керчі, який у подальшому став батальйоном морської піхоти. Я дуже емоційно згадую ті часи, бо мене, молодого офіцера, ці обставини [2014 року] дуже вразили. Ми довіряли своєму командиру, чекали від нього якихось рішень тоді. Але ніяких рішень не почули, і взагалі він залишився служити в Російській Федерації", – сказав Волинський.
За його словами, тоді "менше трьох десятків людей" з частини поїхали на материкову частину України, решта зрадили присязі й залишилися в РФ.
"Деяких [зрадників потім] ми ліквідували, а деякі – 100% продовжують службу", – зазначив морпіх.
Журналістка спитала Волинського, які настрої панували серед побратимів, котрі потім зрадили присягу.
"На першому етапі, я думаю, всі були готові виконувати завдання. Потім, коли була ізоляція [військової частини], не було чіткого керівництва й наказів, вся військова вертикаль і дисципліна почали валитися. Я пам'ятаю, коли командир військової частини Саєнко завів першого генерала російського на територію військової частини, я зі своїми підлеглими забарикадувався в кімнаті підготовки офіцерів для нарад, закрили сейфом двері, кинули сітку-рабицю від ліжка на вікна й вимагали, щоб він вигнав російського генерала. Ми цього домоглися", – відповів він.
Волинський згадує, що після того вони "просто пішли з військової частини зі зброєю в підпілля, грубо кажучи, поки не була організована евакуація".
Він розповів, за якими ознаками тоді стало зрозуміло, що починається війна.
"Коли ракети поїхали через переправу, тоді було зрозуміло. Це було до "референдуму" [16 березня 2014 року]. Коли ми їхали, десь п'ять–сім діб гул стояв. Усі розуміли, що там відбувається. А потім з'явилися козаки, які били військових поза військовою частиною. І коли ми побачили, що вже немає поліції, вже немає вільного руху громадян по місту, коли місто стало просто пустим – було зрозуміло, що щось відбувається. І це точно називається війна", – описав Волинський.
За його словами, саме з тих морпіхів, які тоді вийшли із Криму на материкову частину України, і сформувався в подальшому батальйон знову.
