+1 Київ
Резолюція проти мілітаризації Росією анексованого Криму, яку підтримала 7 грудня Генеральна Асамблея ООН, є важливим внеском у продовження міжнародного тиску на Російську Федерацію. Про це заявив глава прокуратури Автономної Республіки Крим і Севастополя Ігор Поночовний, повідомила пресслужба прокуратури у Facebook.
"Це важливий внесок у продовження міжнародного тиску на Російську Федерацію, оскільки держава-окупант активно здійснює мілітаризацію Кримського півострова і нарощує військові потужності в Чорному морі. Серед іншого резолюція також закликає РФ припинити військову пропаганду серед дітей, головною метою якої є проведення подальших незаконних призовних кампаній до лав збройних сил Росії", – заявив він.
За цими фактами прокуратура АРК розслідує низку кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів і звичаїв війни).
У пресслужбі зауважили, що окупанти мілітаризують усі сфери життя на півострові, зокрема освіту, впливаючи на дітей.
"Нами зафіксовані численні протиправні факти впровадження "військово-патріотичного виховання", відповідно до якого частиною освіти найменшого покоління стали основи військової підготовки та навики поводження зі зброєю. Російська влада формує "моду на війну", культ насильства і ненависть до незгодних із положеннями "русского мира". Разом із тим не одне покоління дітей, які народилися під час окупації півострова, позбавлено права вибору українського громадянства, РФ робить усе, щоб знищити українську ідентичність, нав'язати російське громадянство не тільки дорослим, але й дітям, зокрема дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, які ще й позбавлені права вибору", – сказав він.
У прокуратурі АРК зауважили, що в резолюції є важливі положення щодо незаконного призову жителів анексованого Криму в армію держави-окупанта. Приблизно 25 тис. кримчан призвали до лав російської армії, за відмову їм загрожує кримінальна чи адміністративна відповідальність, а потім їх усе одно змушують служити у ЗС РФ.
"За допомогою незаконних призовних кампаній у Криму держава-окупант також реалізує політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення півострова, оскільки громадяни України, які не бажають проходити службу в ЗС РФ, зазнають кримінальних переслідувань і змушені покидати півострів для їх уникнення. Таким чином, окупаційна влада забезпечує здійснення насильницького переміщення громадян України з території півострова. Нам відомо про щонайменше 140 "кримінальних справ", порушених окупаційними "правоохоронцями" проти кримчан, які відмовилися від проходження служби", – сказав Поночовний.
Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна і більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
7 грудня Генеральна Асамблея ООН підтримала проєкт посиленої резолюції України про проблему мілітаризації Криму Росією. У резолюції засуджено російську тимчасову окупацію Криму та зазначено, що така окупація становить загрозу міжнародній безпеці. У документі наголошено, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатні нести ядерні заряди. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність.
Це вже третя така резолюція. Першу Генасамблея ООН ухвалила 17 грудня 2018 року. Тоді, крім визнання порушення Росією міжнародного права внаслідок окупації та спроби анексії Криму, було включено й параграфи з осудом незаконного будівництва Керченського мосту і перешкоджання свободі судноплавства, а також застосування Росією сили проти кораблів українських ВМС.
У 2019 році було ухвалено оновлену версію резолюції – у ній з'явився заклик до РФ припинити спроби поширити свою юрисдикцію над ядерними об'єктами та матеріалами у Криму, а також використання освіти для дітей із метою їх спонукання до служби у збройних силах Росії.
