+1 Київ
"Після війни я на зло всім відроджуся з попелу. Вони так у Росії люблять обмусолювати, що я під парканом тут валяюся. Це не має нічого спільного з дійсністю. Доїду я до Голлівуда. Хочу вірити. Колись Льоші Паніну було 18 років, він хотів працювати в театрі, зніматися в кіно. Він вступав до ДІТМ кілька разів, де конкурс по 150 осіб на місце. І вийшло все, про що мріяв, – усе збулося у плані роботи, якихось машин. Зараз цей хлопчик живе в Іспанії зі своєю дитиною. Слава богу, їй ніхто не засирає голову, як у Росії бідним дітям. Вона живе вільною щасливою людиною", – поділився Панін.
Він зазначив, що зараз думає про роботу у США.
"Я знаю, що маю встати й рухатися далі. Я подумаю про Голлівуд. Ось із візою розв'яжемо питання і я рвону. Ну, чим чорт не жартує. Якщо я став відомим у Росії, став зніматися в кіно і підкорив "Мосфільм", то що, я Голлівуд не підкорю, чи що?" – сказав Панін.
Він також поділився життєвими принципами, які допомагають зберігати оптимізм.
“Завжди нам чогось бракує. Грошей, роботи, ролей. Складно навчитися жити тут і зараз і цінувати кожну мить. Але це єдине правильне. Цього року в ніч на 1 січня безліч людей зовсім інакше уявляли своє життя. Насамперед це стосується українців. Хоча, якщо говорити про цих довбой...бів, які зі зброєю прийшли в Україну, російських солдатів, багато хто з них перекинувся в пакетах, вони, напевне, теж інакше уявляли своє життя. Тож щастя має бути тут і зараз. Цього треба вчитися. Коли я починаю йти в депресивні думки, б'ю себе по щоках і повертаюся до життя", – заявив Панін.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
