"Ми маємо рішення Господарського суду Києва про забезпечення позову, задоволено одну з наших вимог щодо того, щоб ніхто не перешкоджав роботі міністерства до набрання законної сили рішенням суду, тобто розгляду основного позову заповідника. Тому думаю, що з сьогоднішнього дня ексцесів під час роботи комісії не буде", – сказав він.
Міністр висловив сподівання, що рішення суду виконуватимуть.
За словами Ткаченка, під час аудиту "триває діалог", є "ознаки більш цивілізованого підходу представників монастиря до роботи комісії".
"Я думаю, що це прискорить, так би мовити, її роботу і врешті-решт призведе до того, що держава знову керуватиме заповідником, як це має бути за законом", – наголосив він.
Контекст
79 будівель у Києво-Печерській лаврі з 2013 року за розпорядженням Кабміну були у безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП – частини Російської православної церкви. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".
10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що з 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Попередження стосується будівель нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їхню оренду закінчився 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.
Митрополит Павло (Лебідь), який був намісником Лаври, заявив, що ченці УПЦ МП не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври до рішення суду.
30 березня на території Лаври мала розпочати роботу державна комісія з питань приймання-передавання майна державній установі. До цього ченці мали звільнити приміщення. Проте священнослужителі не пустили комісію.
Того самого дня Кабмін України ухвалив рішення, згідно з якими управління майном Києво-Печерської лаври передали державі.
Пізніше комісія продовжила роботу в Лаврі.
+2 Київ
