Ребрик зазначила, що ще в лютому на виставі за її участю в Молодому театрі був аншлаг.
"Тепер здається, що в минулому житті", – зізналася вона.
Актриса зазначила, що тоді вже всі відчували біду, але ніхто не усвідомлював, наскільки сильно на світанку 24 лютого зміняться життя, наскільки великим буде спільне горе.
"34 дні я не бачила свого театру – театру, якому я присвятила 20 років свого життя, тобто рівно його половину... Хтось скаже: недоречно в такі дні згадувати театр, але ми – актори, режисери, гримери, костюмери, художники, монтувальники, білетери, працівники кас, буфетчики, прибиральники, реквізитори і ще десятки працівників театру – ми всі люди, які, окрім туги по країні, ще страшенно сумуємо за стінами свого рідного театру", – зізналася Ребрик.
Вона зазначила, що вже думає про те, як повернеться на роботу.
"Коли настане мир, я прийду туди. Із легким мандражем (точнісінько як перед кожною виставою) буду вголос знову і знову повторювати слова своїх ролей, хоча кожна з них давно й назавжди в мені. Та, власне, кожна роль – це вже давно я і є. Коли настане мир, я зберу повну залу глядачів. Я буду дякувати кожному за те, що прийшов, за те, що вистояв, вірив, не зламався і за те, що... вижив", – написала акторка.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)