"Узагалі хороший художник у лоб не ставить. Дуже великі художники, геніальні режисери – вони в лоб дуже рідко ставлять. Тобто цю думку, яку ти говориш, – можна поставити через якусь... Наприклад, у мене був проєкт – я пропонував його... Знаєш, я не хочу зараз розповідати, але до мене ніби спеціально протягом останнього року звернулося шість великих російських театрів із постановками. Просто дзвінки від директорів. Дуже великі театри Петербурга та Москви. І я всім відмовляю зараз саме. І кажу: "Ну, давайте потім, потім, потім", – сказав режисер.
Він повідомив, що пропонував московському театру важливий проєкт.
"Перший акт – це Данте. Так? Пекло, рай і чистилище. Потім побудувати таку трубу в науковому центрі, яка труба часу. Велика реально, як декорація. Яка спрямована на людей і яка робить телепортацію. І ми потрапляємо в ГУЛАГ. Тобто бути в XVI столітті, про людину розповідь – і потім потрапляємо в ГУЛАГ Солженіцина або Шаламова", – наголосив Жолдак.
На запитання журналістки, що режисер відповідає, коли за кордоном запитують про те, що сталося між Україною та Росією, він сказав: "Ну, як є: війна триває, війна, захоплення. Що говорити? Усі це розуміють, усі це знають. Просто це треба зрозуміти: або ви таких художників, як Жолдак, відправляєте на фронт, і вони гинуть, ці художники – там, на барикадах, разом із молодими хлопцями, або більше користі, коли ти таких, як він, засунеш туди, у печеру, і кажеш: "Пиши, літописцю, свідчення про цей час".
Жолдак: Якби я не потрапив у мистецтво, я був би або "коронованим" бандитом, або вбитим. Повний текст інтерв'ю