ГОРДОН
 
 
НАДЗВИЧАЙНІ ПОДІЇ ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Полковник Шевченко про катастрофу Ан-26: Шукати істину не стануть, винним призначать того, хто загинув, – найкращий вихід у всі часи

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Шевченко: Ан-26 здатний здійснити безпечне приземлення на одному двигуні
Шевченко: Ан-26 здатний здійснити безпечне приземлення на одному двигуні
Фото з особистого архіву

Літаки Ан-26 раніше падали тільки через погану експлуатацію або помилки пілотів, тобто через людський чинник, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" народний депутат II скликання Верховної Ради України, військовий експерт, полковник Володимир Шевченко.

Катастрофа літака Ан-26 із курсантами Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба (ХНУВС) – наслідок системних кадрових помилок у військовій авіації України. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив народний депутат II скликання Верховної Ради України, військовий експерт, полковник Володимир Шевченко.

"Послаблення безпеки польотів і технічного стану авіації в Україні почалося ще в 1990-ті роки, коли об'єднали Військово-повітряні сили із Силами протиповітряної оборони. Ідеться про системну проблему, яка виникла, тому що на керівні посади призначали людей, часто не пов'язаних з авіацією, котрі не мали досвіду управління військовою авіацією. Тепер подивіться на ситуацію у ХНУВС: управління авіаційною структурою здійснювали за фактом заступники, а команди віддавав начальник вишу, який водночас ні за що не відповідає. Такого немає більше в жодному військовому льотному навчальному закладі світу. Якби сам керівник підписував документацію на проведення навчальних польотів, то він би був відповідальним і не вимагав би від підлеглих чогось понад їхні людські і технічні можливості", – зазначив співрозмовник.

На його думку, у навчальному закладі недостатньо уваги приділяли технічному стану літаків.

"Кажуть, що Ан-26, який зазнав аварії, налітав 40 років. Насправді не настільки великий строк для такого типу літаків. Американські В-52, наприклад, літають із 1950-х років. Технічні показники Ан-26 і Ан-24 дуже гарні. Вони падали тільки через погану експлуатацію або помилки пілотів, тобто через людський чинник. У країнах НАТО використовують такого віку літаки, але льотних інцидентів немає, отже, їх експлуатують правильно. А в харківському виші і частині, яка обслуговує навчальні літаки, на мою думку, не було потрібного психологічного настрою й передусім орієнтації на безпеку польотів", – сказав Шевченко.

Військовий експерт вважає, що в командира екіпажу могло забракнути досвіду, щоб упоратися з виниклою позаштатною ситуацією.

"Льотчик, якому доручили управління літаком із курсантами, мав досвід польотів 700 годин. Я вважаю, цього досить, щоб бути транспортним пілотом. Допускати до навчання курсантів потрібно найкращих льотчиків країни, які налітали щонайменше 1200 годин і пройшли спеціальні курси підготовки пілотів-інструкторів. Довіряти життя дітей потрібно льотчикам із найкращою підготовкою", – заявив полковник.

Він також не відкидає помилки диспетчера.

"Кажуть, нібито катастрофа сталася через те, що літак, який зазнавав лиха, чекав, поки здійснить приземлення інше повітряне судно. Дійсно, диспетчер мав спрямувати інші повітряні судна в запасні зони пілотування і зайнятися літаком, якому необхідна допомога, – орієнтувати пілота щодо висоти, розташування й узагалі постійно вести з ним діалог. Цього не було. І, звісно, відсутність такого діалогу можна вважати помилкою, а зовсім не те, що на іншому літаку був син командувача", – зазначив Шевченко.

Він стверджує, що Ан-26 здатний здійснити приземлення без одного двигуна.

"Нам показували параболу, якою летів літак. На малій висоті він різко пішов униз. Це свідчить про те, що сталася втрата тяги. Імовірно, що міг відмовити і другий двигун, оскільки, за доповіддю пілота, перший двигун уже не працював. Малі висоти найнебезпечніші, бо немає можливості для маневру і зміни вертикальної швидкості на горизонтальну. Але літак такого типу здатний здійснити безпечне приземлення на одному двигуні. Для цього пілотів спеціально тренують. В історії авіації був випадок, коли досвідченому льотчику, який замолоду захоплювався планеризмом, вдалося приземлити на занедбаний польовий аеродром Boeing із двома неробочими двигунами. Щоб потрапити на смугу, він корпусом літака загальмував (щоб прибрати горизонтальну швидкість), вирівняв ніс перед приземленням і сів. Це підтверджує, що навіть під час зупинення двигунів можна безпечно посадити літак", – сказав Шевченко.

Він не відкидає, що, за старою традицією, провину за трагедію покладуть на екіпаж, який пілотував Ан-26.

"Поки триває розслідування, нам нічого конкретно не говорять. Думаю, вони й не стануть шукати істину, а винуватим призначать того, хто загинув. Це найкращий вихід у всі часи (і за СРСР теж так було): навіщо тривожити людей на землі, нехай буде винен загиблий. Але я переконаний, що загибель цього Ан-26 – не просто відмова двигуна або помилка пілота, а наслідок системних кадрових помилок. Цивільного пілота не можна допускати до навчання військових льотчиків. У сфері військової авіації мають бути керівники з авіаційних структур, які пройшли всі етапи військового льотного керівника, командували ескадрильєю, полком, бригадою тощо. Тоді люди знають ціну льотного інциденту. У всіх інших військовослужбовців (ППО, інженери й інше) такого досвіду немає. Тому я вважаю, винні не тільки люди, які безпосередньо випускали літак у навчальний політ, але й ті, які підписали і завізували наказ про призначення Олександра Туринського на посаду начальника ХНУВС", – підкреслив співрозмовник.

Він зазначив, що аналогічна системна помилка стала і причиною загибелі літака Іл-76 у луганському аеропорту 2014 року.

"Пілоти заводили літак на смугу, як то кажуть, "по-цивільному" – випустивши шасі, йшли на пологій гліссаді – і тому стали легкою здобиччю терористів. Адже Іл-76 може заходити на приземлення бойовим заходженням без допомоги двигунів. Військові пілоти під час приземлення на аеродром, де можлива небезпека, спеціально прибирають лампочки, які мимовільно загоряються під час випуску шасі. Цього давно вже наших льотчиків не вчать. І тут провина саме авіаційного керівництва, а не тих піхотних генералів, яких зараз звинувачують. Вони як треба не проінструктували екіпажу на передполітних вказівках, вони самі цього не знали, тому що є вихідцями із системи протиповітряної оборони, де уявлення не мають про принципи польотів у бойових умовах. Тому передусім у країні потрібно поміняти підходи до військової авіації, її фінансування, технічного і кадрового забезпечення", – резюмував Шевченко.

7 жовтня голова урядової комісії з розслідування причин авіакатастрофи, віцепрем'єр Олег Уруський повідомив, що розшифрування чорних скриньок навчального літака Ан-26, який зазнав аварії, дало змогу встановити зміст переговорів між членами екіпажу та керівниками польотів. "Розслідування засвідчило наявність грубих порушень як у виконанні польотних завдань, так і в організації польотів загалом", – зазначив Уруський.

Навчальний літак Ан-26 упав і загорівся за два кілометри від військового аеродрому Чугуєва ввечері 25 вересня. На його борту перебували 27 осіб: семеро військовослужбовців (члени екіпажу й інструктори) та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

26 людей загинуло. Життю єдиного вцілілого, курсанта В'ячеслава Золочевського, нічого не загрожує.

За даними Служби безпеки України, за кілька хвилин до катастрофи командир літака повідомив про відмову лівого двигуна і попросив про приземлення, проте з невстановленої причини повітряне судно розбилося недалеко від злітно-посадкової смуги.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації