+19 Київ
Головним елементом санкційного пакету стало обмеження щодо компанії Iran Air – найбільшої авіакомпанії Ірану, яка базується в Тегерані та здійснює як пасажирські, так і вантажні перевезення. Але, на думку експертів, попри швидку реакцію міжнародної спільноти на постачання ракет Fateh-360 до Росії, діям санкційної коаліції досі бракує масштабності й ефективності.
"Заборона на польоти може існувати на папері, однак не виконуватися на практиці. Навіть після запроваджених у 2018 році американських санкцій і часткових обмежень Європейського союзу Iran Air роками продовжувала здійснювати регулярні польоти до Європи. На своєму сайті компанія відкрито заявляє, що літає в Кельн, Франкфурт, Гамбург, Лондон, Мілан, Париж, Рим, Мюнхен і Відень. Подібна ситуація і з другою за величиною іранською авіакомпанією Mahan Air, яка з моменту запровадження міжнародних санкцій встигла обрости десятками підставних компаній і підрядників на території ЄС", – заявив старший радник РЕБ Денис Гутик.
За його словами, санкції проти ірансько-російської військової співпраці повинні мати більш стратегічний і комплексний характер. Недостатньо санкціонувати найбільшу авіакомпанію – потрібно ретельно відслідковувати її схеми обходу, слідкувати за іншими гравцями на ринку, блокувати підставні компанії, контролювати європейських авіаперевізників та аеропорти, які співпрацюють із підсанкційними й фіктивними підприємствами, зазначив він.
Важливою є координація між західними партнерами та синхронізація санкційних режимів, підкреслили в РЕБ. Експерти ради проаналізували обмеження, запроваджені головними членами санкційної коаліції, на основі вибірки із дев'яти іранських і російських підприємств, безпосередньо залучених до військового співробітництва між Москвою і Тегераном. Результати дослідження демонструють значні розбіжності між західними партнерами, ідеться у пресрелізі. Наприклад, обмеження щодо іранської компанії Sahara Thunder, яку контролює міноборони Ірану і яка брала участь в угоді з виробництва безпілотників Shahed на території Росії, запровадили лише США.
За словами Гутика, дефіцит синхронізації між членами санкційної коаліції має кілька ризиків. По-перше, це створює враження, що координація між партнерами порушена і слабка. По-друге, кожна прогалина – це додаткова можливість для обходу санкцій, зазначив він. Щоб подолати ці виклики, потрібен лише ефективний обмін інформацією та політична воля, сказав Гутик.
