Європа здатна замінити США у фінансуванні військових потреб України, але за певних умов

Події

Американські аналітики впевнені, що у Європейського союзу є кошти, щоб закрити діру фінансування України, яку залишили США. Однак усе впирається в наявність політичної волі до такого рішення. Про це йдеться у статті телеканала CNN від 23 березня.

За останніми даними Світового банку, ВВП Росії становить $2,24 трлн, тоді як ВВП Європейського союзу – $16,75 трлн. "На папері" це означає, що Європа гіпотетично може протриматися довше, ніж РФ, якщо російсько-українська війна стане війною економічного виснаження. Інакше кажучи, у Європи дійсно є гроші, щоб закрити "американський прогал", пише CNN.

Складність полягає в тому, як це працює політично. До складу ЄС входить 27 суверенних держав, які мають різну зовнішню політику. Деякі з них є членами НАТО, декому зручно купувати американську зброю і доправляти її в Україну, деякі географічно близькі до РФ й бояться, а інші "захищені кілометрами земель і десятиліттями насолоджуються економічними відносинами з Росією".

Утім, протягом війни європейське мислення еволюціонувало, вважають аналітики. На початку повномасштабного вторгнення роль Брюсселя розуміли як надання фінансової допомоги і приймання біженців, тоді як США займалися зброєю. Тепер ЄС ставиться до оборони серйозніше.

Нещодавно Євросоюз оприлюднив план створення європейської оборонної промисловості, яка в майбутньому могла б конкурувати з американською. Але цей довгостроковий план іще дуже далекий від того, щоб стати реальністю, і вже ставить незручні запитання державам-членам: чи варто гроші ЄС витрачати за межами блоку, де будувати заводи тощо.

Посадовці країн Східної Європи намагаються переконати своїх колег у тому, що безпека України – це те саме, що безпека Європи. Країни, які мають спільні кордони з Росією, майже повсюдно поділяють думку, що єдиний спосіб убезпечитися від розширення російської агресії – зробити НАТО настільки сильним, що напад на нього "буде немислимим навіть для президента [РФ] Володимира Путіна".

Як підкреслюють аналітики, що довше затягується війна, то більшою є ймовірність появи втоми. Що більший тиск на внутрішні бюджети і на такі речі, як державні послуги й пенсії, то важче стає виправдати надання іншій країні грошей на війну.

"І це саме та точка, у якій європейське мислення може піти одним із двох шляхів: переконатися, що Україна переможе Росію заради всього континенту, або запитати, а як це стосується нас? Так, Європа може заповнити прогалину, яку залишили США, і в деяких аспектах намагається це зробити. Але все залежить від того, чи зможуть найбільші союзники України в Європі й далі вигравати спір", – підсумовують автори статті.

Контекст

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців експрезидент Дональд Трамп. Він вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію, який не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон розкритикував законопроєкт через те, що він не регулює питання безпеки кордонів США. 13 березня Джонсон заявив, що Палата представників підготує свій законопроєкт із допомогою для України. Імовірно, він передбачатиме підтримку України у вигляді кредитів або лендлізу.
У Білому домі закликали Джонсона поставити на голосування законопроєкт із допомогою Україні на понад $60 млрд, який уже проголосував Сенат у лютому.