За словами прем'єра, оцінка засвідчила, що такий масштаб мобілізації не є необхідним з огляду на ротації, які відбуваються на лінії фронту, та надходження зброї.
"Ми продовжимо боротьбу, якщо отримаємо підтримку від наших партнерів в артилерійських снарядах, ракетах далекого й середнього радіуса дії", – сказав Шмигаль.
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 6 лютого 2024 року – до 13 травня.
9 грудня 2023 року Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей.
Уже майже три місяці (з 25 грудня 2023 року – дня подання першої редакції) Рада не може ухвалити законопроєкт про мобілізацію.
У Кабінеті Міністрів України розробляють ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують до бюджету у вигляді податків щонайменше 6 тис. грн на місяць.
Розроблення справедливого механізму бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, 5 лютого анонсував Зеленський.
14 березня перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко повідомив, що законопроєкт про мобілізацію може бути готовим до розгляду парламентом у другому читанні до кінця березня – початку квітня. До другого читання нардепи подали 4195 поправок до законопроєкту, комітет ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки почав розглядати законопроєкт 27 лютого. У березні комітет закінчив працювати з порівняльною таблицею і став розглядати поправки постатейно.