Зеленський розраховує, що США затвердять виділення допомоги Україні

Події

Президент Володимир Зеленський розраховує на ухвалення позитивного рішення в Конгресі США щодо подальшої підтримки України. Про це він сказав на спільній пресконференції з німецьким канцлером Олафом Шольцом у Берліні, її транслювали на сторінці Зеленського у Facebook.

Зеленський відповідав на запитання про те, чи здатні Німеччина і європейські країни заповнити прогалину, яка може виникнути через США, якщо вони перестануть надавати допомогу.

"Розраховую, що США не відпадуть. Вважаю, що більшість населення підтримує Україну – і абсолютно справедливо, розуміючи, що ми захищаємо не тільки Україну, а всю Європу й наші спільні цінності. Принаймні такі сигнали я отримую постійно від президента [США] і його адміністрації, і представників двох партій", – сказав Зеленський.

За його словами, у США є радикально налаштовані політики, проте Зеленський сподівається, що країна знайде "прагматичний американський підхід" до захисту безпеки світу.

Він визнав, що є ризики, зокрема, через майбутні вибори президента США, і якщо з допомогою від Штатів виникнуть проблеми, Україна розраховує на підтримку всього ЄС.

"Ми розраховуємо не на одну Німеччину – ми розраховуємо на Європейський союз", – сказав Зеленський.

Підтримка США є надзвичайно важливою, сказав зі свого боку Шольц. "Я закликаю відповідальних осіб у Конгресі, Сенаті й Палаті представників, щоб вони ухвалили рішення, оскільки від цього багато залежить", – заявив він.

Контекст

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. 5 лютого Сенат США презентував документ, у ньому загальна сума виділених коштів становила $118 млрд, із них Україні було передбачено $60 млрд. Але в підсумку частина республіканців назвала двопартійну угоду мертвою й заявила, що шансів ухвалити цей законопроєкт немає. Саботувати угоду республіканців закликав і експрезидент Дональд Трамп, він сказав, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.
Сенат не підтримав цього законопроєкту. Також у верхній палаті Конгресу провалили голосування щодо законопроєкту, який передбачав надання допомоги лише Ізраїлю.
8 лютого Сенат підтримав розгляд законопроєкту про допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону. 13 лютого Сенат США остаточно підтримав цей законопроєкт. Тепер його має затвердити Палата представників.
Джонсон ще до його ухвалення розкритикував законопроєкт за те, що він не регулює питань безпеки кордонів США, і заявив, що палата діятиме "на власний розсуд" під час його розгляду.