Генсек НАТО прогнозує, що Палата представників Конгресу США затвердить продовження військової допомоги США, ухвалене в Сенаті

15 лютого 19:34

Этот материал также можно прочитать на русском

Генсек НАТО прогнозує, що Палата представників Конгресу США затвердить продовження військової допомоги США, ухвалене в Сенаті

Палата представників Конгресу США погодить оборонний пакет, який передбачає допомогу для України, тому що він має двопартійну підтримку. Таку думку генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг озвучив 15 лютого на пресконференції у Брюсселі (Бельгія) після саміту міністрів оборони держав Альянсу, яку транслювали в YouTube.

Він заявив, що провів багато часу також у Конгресі, зустрічаючись із політиками Республіканської й Демократичної партій, і вони запевнили його в підтримці законопроєкту, який уже схвалив Сенат. Столтенберг повідомив, що зустрічався щодо цього і зі спікером Палати представників Майком Джонсоном.

"Ми погодили спільну заяву, у якій чітко вказано, що президент [країни-агресора Володимир] Путін не має перемогти в Україні, і, звісно, це потребує підтримки з боку всіх союзників по НАТО. Бо якщо Путін переможе в Україні, це також буде виклик для нас, це буде посланням авторитарним лідерам, не тільки Путіну, але й [главі Китаю] Сі Цзіньпіну, що, застосувавши військову силу, можна дістати, що хочеш", – сказав Столтенберг.

На його думку, "те, що відбувається сьогодні в Україні, може статися й на Тайвані", і це має значення для безпеки не лише США, але й усього світу.

"Тому я очікую, що це так чи інакше вплине на рішення більшості в Конгресі США. Не мені гарантувати щось від імені незалежного, суверенного парламенту, але на підставі наявної інформації, ґрунтуючись на політичній реальності й виходячи з інтересів безпеки США не допустити перемоги президента Путіна, я й далі очікую, що вони знайдуть спосіб домовитися", – заявив генсек НАТО, зазначивши однак, що відтермінування військової допомоги США вже вплинуло на перебіг воєнних дій в Україні.

Контекст

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".

Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. 5 лютого Сенат США презентував документ, у ньому загальна сума виділених коштів становила $118 млрд, із них Україні було передбачено $60 млрд. Але в підсумку частина республіканців назвала двопартійну угоду мертвою й заявила, що шансів ухвалити цей законопроєкт немає. Саботувати угоду республіканців закликав і експрезидент Дональд Трамп, він сказав, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію та його не мають прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявив, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.

Сенат не підтримав цього законопроєкту. Також у верхній палаті Конгресу провалили голосування щодо законопроєкту, який передбачав надання допомоги лише Ізраїлю.

8 лютого Сенат підтримав розгляд законопроєкту про допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону. Його зрештою і винесли на голосування й ухвалили 69 голосами.

13 лютого Сенат США остаточно підтримав пакетний законопроєкт із допомогою Україні, Ізраїлю й Тайваню. Його має затвердити Палата представників.

Джонсон ще до його ухвалення розкритикував законопроєкт за те, що він не регулює питань безпеки кордонів США, і заявив, що палата діятиме "на власний розсуд" під час його розгляду.