"Один з ефективних напрямів допомоги нашій економіці, який наразі обговорюється з Туреччиною, – питання розширення "зернового коридору" на інші товари, зокрема на металопродукцію. Адже це можливість отримати додаткові фінансові надходження, що дасть змогу підтримати державний бюджет та зберегти робочі місця. Ці питання обговорюються на найвищому рівні", – наголосив експерт.
Політолог додав, що Кабінет Міністрів України знаходить можливості для адаптації країни до умов війни, зокрема застосовує гнучке оподаткування і лояльний підхід до бізнесу.
"В Україні створюється низка координаційних центрів, до яких входять представники уряду та бізнесу, які намагаються максимально швидко реагувати, опрацьовувати та ухвалювати рішення, які потрібні нашим підприємствам для продовження роботи. Це стосується й оподаткування. Є розуміння того, що підприємства у скруті і що необхідно зробити все для того, щоб ці підприємства працювали", – вважає Петренко.
Контекст
Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України значно скоротили експорт своєї продукції через блокаду морських портів, зокрема, металургійні компанії. Українські металурги не можуть доправляти свою продукцію покупцям морським шляхом, до того ж Росія вивозить захоплений метал і, ймовірно, спробує його продати на міжнародному ринку.
За перше півріччя загалом експорт з України впав на 55,6%, а виторг від нього – на 23,7%, на початку липня писав заступник міністра економіки України Тарас Качка. Причини – блокування портів та ускладнення логістики, у зв'язку із чим собівартість української продукції зросла в рази. Через логістичні проблеми великі промислові підприємства скорочують або зупиняють виробництво: феросплавні підприємства працюють на 20% встановленої потужності, частина українських ГЗК також зупинила роботу.
По допомогу до уряду у зв'язку із ситуацією вже звернулися Північний гірничо-збагачувальний комбінат, "Камет-сталь", листи президенту написали "Запоріжсталь" та об'єднання підприємств "Укрметалургпром".