Розблокування портів дасть Україні змогу значно зменшити дефіцит коштів в обороні

Гроші

Повне розблокування портів дасть Україні змогу значно скоротити дефіцит бюджету, який сягнув 150 млрд грн. Тому необхідно посилити дипломатичні переговори з міжнародними партнерами, насамперед з НАТО, Китаєм, а також з африканськими країнами. Про це заявив керівник Центру політичного аналізу Володимир Головко в ефірі "24 каналу".

"Якщо ми подивимося на те, як Україна фінансує сектор оборони зараз, то за пів року в нас є дефіцит 150 млрд грн. Це офіційні дані. Тож якщо ми розблокуємо "зернову угоду" і трансформуємо її в повноцінний експорт української продукції, то значною мірою ми цей дефіцит знімемо. Тому наше завдання – ініціювати, щоб разом із нашими союзниками продовжити дію транспортних коридорів із чорноморських портів України у напрямку світового ринку через Чорне море повною мірою", – наголосив Головко.

Він уточнив, що для забезпечення вільного судноплавства потрібно насамперед домовлятися про посилення позиції НАТО, а також про надання Україні додаткових засобів протиракетної оборони.

"По-третє, нам потрібні дипломатичні кроки насамперед із країнами Глобального Півдня. Ми знаємо, що до війни Китай був одним із головних споживачів української залізної руди, він напрямки зацікавлений у повноцінному відновленні українського експорту. Також можемо залучити Південну Африку й Індію – щоб вони тиснули на Росію в позиції, що наш експорт не є військовою продукцією. Мені здається, такий комплекс заходів дозволить нам попри російські погрози продовжити й відновити повноцінну роботу наших портів", – підсумував експерт.

Контекст

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
22 липня 2022 року в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів – Одеса, Чорноморськ і Південний. Україна підписала документ із Туреччиною й ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Угода набула чинності 1 серпня. "Зернову угоду" кілька разів продовжували, востаннє – до 18 липня 2023 року.
17 липня у Кремлі заявили, що "фактично чорноморські домовленості припинили свою дію", але РФ готова повернутися до "зернової угоди", якщо буде виконано домовленості щодо інтересів Росії. У представництві РФ при ООН поінформували, що рішення Росії про вихід із "зернової угоди" остаточне.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня висловив думку, що президент країни-агресора РФ Володимир Путін хотів би продовження роботи "зернової угоди". Він наголосив, що обговорить питання продовження ініціативи на зустрічі з Путіним.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив 17 липня, що надіслав Путіну листа з новою пропозицією, щоб продовжити дію Чорноморської зернової ініціативи.
Президент України Володимир Зеленський 17 липня повідомив, що надіслав Гутеррішу й Ердогану листи з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі – без країни-агресора РФ.
У Кремлі у відповідь пригрозили "певними ризиками" в разі продовження "зернової угоди" без РФ. Росія оголосила всі кораблі, які прямують в українські порти, законними військовими цілями як потенційних перевізників військових вантажів (Україна у відповідь оголосила про дзеркальні заходи щодо всіх суден, які прямують у російські порти) і почала масово обстрілювати інфраструктуру півдня України, яка забезпечує роботу "зернового коридору".
На 26 липня заплановано засідання ради Україна – НАТО, на якому обговорять розблокування чорноморського "зернового коридору" на прохання України.