Хамство, яке почала дозволяти собі Угорщина, – це відображення дій нашої влади – екс-глава МЗС України Грищенко G

Дії влади Угорщини, спрямовані проти Києва через закон "Про освіту", є складовою частиною політики прем'єр-міністр цієї країни Віктора Орбана, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" екс-глава Міністерства закордонних справ України Костянтин Грищенко.

"Це продовження тієї політики, завдяки якій Орбан перебуває при владі. Мова йде про націоналізм у внутрішній і зовнішній політиці. Це призвело до серйозних ускладнень для Орбана і його політичної сили у відносинах із Євросоюзом. З іншого боку, вони продовжують обрану політику у відносинах з Україною. Свого часу вони ставили питання про створення особливого виборчого округу, що складатиметься з угорців, які проживають на Закарпатті. Тобто такі посили були давно, і нічого нового не сталося. Новація – це зміна тональності і хамство. Причому хамство, яке почала дозволяти собі Угорщина, – це відображення дій нашої влади, не здатної побудувати зрозумілу політику з цілою низкою країн. Зокрема, це стосується Польщі і Румунії", – підкреслив Грищенко.

За його словами, дії угорської влади викликають роздратування в Євросоюзі.

"Угорщина демонструє зневажливе ставлення не стільки до України, скільки до нашої влади. Як можна протидіяти нападам Угорщини? Потрібно активно працювати у Брюсселі та інших європейських столицях, де будуть прихильно ставитися до будь-яких аргументів, які дадуть можливість їм зайняти жорстку позицію щодо Будапешта. Тому що там роздратування діями Угорщини сягнуло критичної точки", – заявив співрозмовник.

На його думку, заяви влади Угорщини, що стосуються ухваленого в Україні закону, насамперед орієнтовані на угорських виборців.

"Насправді, намагаючись створити проблему Україні, угорці створюють проблеми собі. Усі заяви угорських політиків про введення санкцій проти України – це лише робота на свій електорат. Політсила Орбана змушена видавати себе за ультрапатріотов і захисників прав угорців. Заяви влади Угорщини щодо України не відповідають їхнім можливостям. Це спроба підіграти електорату і трошки покрасуватися, не більше. Це характерно для популістів", – зазначив Грищенко.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія і Греція.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон виключає можливість діяльності угорських шкіл в Україні і відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС у повному обсязі набула чинності 1 вересня.

12 жовтня закон обговорять у Парламентській асамблеї Ради Європи.