Климпуш-Цинцадзе заявила, що "Європейська солідарність" пропонує не подання нової заявки на отримання ПДЧ, а підтвердження наявної 

Парламентська фракція "Європейської солідарності" виступає не за подання нової заявки на надання плану дій щодо членства в НАТО, а за підтвердження наявної. Про це в інтерв'ю "Сьогодні", яке вийшло 3 листопада, сказала нардепка від цієї політсили, голова парламентського комітету з питань інтеграції України з Європейським союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона зазначила, що шлях до надання Україні статусу аспіранта "довелося проходити заново".

"Тому цілком логічною є пропозиція нашої політичної сили щодо ухвалення заяви ВР про підтримку цього курсу і надання повноважень і спікеру, і, відповідно до декларацій, президенту і прем'єру підписати цього листа з підтвердженням наміру України почати розмову про ПДЧ. І коли нам кажуть, що, мовляв, наша заявка є чинною і її розглянуть, то я хочу запитати у своїх колег, таких фахових дипломатів, а як же вони бачать, що це розглянеться? Ми з вами 11 років тому подали заявку, сором'язливо постукавши у двері НАТО. І чомусь ми вирішили, що якщо ми просто сидітимемо і виконуватимемо всю домашню роботу, то двері в якийсь момент автоматично відчиняться, і нам скажуть: "О, Україна вже готова, давайте дамо їй ПДЧ". Без нашого нагадування, наполягання і роботи ніколи цього не відбудеться. І, якщо Україна зараз сором'язливо мовчатиме, такий і буде результат", – заявила політикиня.

Климпуш-Цинцадзе зазначила, що пропонує не подавати нової заявки, а підтвердити прагнення України отримати ПДЧ.

"Ми говоримо, що варто підтвердити цю заявку і вести розмову про те, як ми готуємося і які конкретні речі треба зробити, щоб отримати рішення про надання Україні ПДЧ. І тоді вже ми можемо наполягати, щоб через кілька років це рішення виносилося на розгляд НАТО. А зараз це питання того, що Альянс мав би сказати: так, ми взяли це до уваги, ми це бачимо, ми це сприймаємо і готові говорити про те, яка умовно дорожня карта, як ми рухаємося до надання Україні ПДЧ", – додала нардепка.

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

Згідно з Воєнною доктриною України, затвердженою у 2015 році, поглиблення співробітництва з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

Згідно з результатами червневого опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг", вступ України в Альянс підтримує 53% громадян. У жовтні 54,4% респондентів, опитаних Центром Разумкова, висловилися проти можливої відмови від вступу в Альянс.

Фракція "Європейська солідарність" запропонувала уповноважити голову Верховної Ради підписати звернення української влади до Північноатлантичного альянсу про отримання Україною плану дій щодо членства в НАТО.

У Міністерстві закордонних справ та Міноборони України виступили проти цієї ідеї.