Голова Верховної Ради України Андрій Парубій сподівається, що після експертизи в ЄС мовну статтю закону "Про освіту" змінювати не доведеться. Про це він сказав 31 жовтня в Києві під час зустрічі з делегацією Венеціанської комісії Ради Європи на чолі із секретарем Томасом Маркертом, повідомила прес-служба Ради.
"Дуже розраховую, що і в результаті сьогоднішньої дискусії, і в результаті детального вивчення й аналізу закону "Про освіту" ми дійдемо висновку, що цей закон відповідає Конституції України та міжнародним стандартам", – сказав спікер.
За словами Парубія, сьому статтю закону "необхідно залишити в тому ж вигляді, у якому було знайдено компроміс у парламенті".
Ініціатива, нагадав спікер, передбачає, що мовою навчання в українських навчальних закладах є державна мова, але водночас забезпечує вивчення рідної мови національними меншинами в початковій школі.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич повідомляла, що висновків Венеціанської комісії щодо цього закону можна очікувати 11 грудня.
5 вересня український парламент ухвалив у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.
Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.
Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Румунія, Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція.
12 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту". У документі підкреслюють, що новий закон спричиняє значне скорочення прав національних меншин. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.
Президент України Петро Порошенко зазначав, що реформа освіти в Україні покликана допомогти національним меншинам.