+11 Київ
Подання Генеральної прокуратури на зняття недоторканності з нардепа від Опозиційного блоку Олександра Вілкула – це частина політичної гри влади, написав у блозі на Site.ua експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Владислав Дзівідзінський.
"Влада продовжує активно використовувати силові методи в боротьбі з політичними опонентами. Прикладом того може служити подання генпрокурора про зняття депутатської недоторканності з Вілкула, який може стати кандидатом у президенти від південно-східного регіону України", – вважає політолог.
Він додав, що докази політичного замовлення влади на Вілкула дала сама Генпрокуратура.
"Як виявилося, обвинувачення проти Олександра Вілкула були побудовані на законах, які втратили силу ще у 2001 році, тоді як Вілкул очолив Дніпропетровську облдержадміністрацію у травні 2010 року. Крім того, під час засідання регламентного комітету стало відомо, що прокуратура здійснювала тиск на колишнього керівника Дніпропетровської РДА Вадима Кобиляцького з метою отримання від нього неправдивих свідчень проти нардепа", – підкреслив Дзівідзінський.
Вибір Вілкула для показової розправи очевидний, оскільки рівень електоральної підтримки чинного президента на сході і півдні України "просаджується", заявив експерт.
"Очевидно, що зростання підтримки потенційних конкурентів – це проблема влади, і з нею треба щось робити. І вихід було знайдено: аж на п'ятому році каденції президента і на третьому році перебування на посаді генерального прокурора, і лише за 172 дні до виборів, і тільки після озвучення своїх амбіцій Вілкулом балотуватися на посаду президента знайшли справу, початок якої має 20-літню давність, притягнули її за вуха і розпіарили як боротьбу з корупцією та злочинністю", – зазначив політолог.
Вілкул був головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації з березня 2010 року до грудня 2012-го, потім до лютого 2014 року він обіймав посаду віце-прем'єра. Із листопада 2014 року – нардеп від Опозиційного блоку.
Подання щодо Вілкула генпрокурор Юрій Луценко вперше передав до Ради 25 травня. 19 червня у регламентному комітеті Ради заявили, що його члени не отримали відповіді на свої запитання щодо цього подання, тому повернули документи спікеру парламенту Андрієві Парубію, щоб він звернувся до генпрокурора по відповідні роз'яснення. 18 вересня Луценко повторно вніс подання на Вілкула.
Політик заявив, що обвинувачення проти нього сфальсифіковано, "щоб збити його зі всіх виборів". Він підкреслював, що закони, на які посилається прокуратура, зокрема Земельний кодекс, припинили свою дію ще у 2001 році. Нардеп також показав членам комітету рішення Нікопольського суду, яке, за його словами, свідчить про прослуховування телефона без дозволу парламенту, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".
За підсумками засідання 8 жовтня регламентний комітет Верховної Ради відклав публікацію свого рішення на два дні. 11 жовтня комітет опублікував свої висновки.
"Комітетом узято до уваги те, що генеральний прокурор України додатково проведе перевірку доказів щодо права власності на земельні ділянки, зазначені в поданні, а також те, що докази у поданні ґрунтуються на припущеннях та на свідченнях, які було здобуто незаконним шляхом, і генеральний прокурор має намір їх перевірити", – сказано в документі.
