Звільнення незаконно утримуваних Росією кримських татар дуже залежить від того, чи залишився в України обмінний фонд, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" адвокат Микола Полозов, що захищає права утримуваних Росією українців.
"Складання списків на обмін, по суті, відбувається в таємниці від усіх. Ніхто не знає, у який спосіб їх формують і як проводять перемовини. Але для мене очевидно, що під час двох проведених обмінів практично нікого із кримських татар до списків не заносили. А вони ж становлять більшість тих громадян України, яких захопили російські силовики. Мені, зокрема у Криму, ставили запитання – чому відбувається така дискримінація? І я не знаю, що відповідати. Про це треба запитувати у президента й у тих, хто цим питанням займається. Звісно, усі сподіваються, що під час наступного обміну звільнять і кримських татар. Але тут потрібно розуміти, чи залишився в України обмінний фонд? Я кажу про осіб, які можуть зацікавити російську владу. І ми не знаємо, можливо, обмін проводитимуть не на людей, а на якісь політичні поступки. Це абсолютно закритий процес, до якого нікого не підпускають. До того ж він більше політичний, ніж юридичний", – підкреслив адвокат.
Він зазначив, що у Криму російські окупанти можуть затримувати українських громадян буквально щодня.
"Російська влада все більше хоче відійти від дотримання норм міжнародного права. А у випадку із затриманими із Криму ситуація ускладнюється тим, що після окупації їм надали російське громадянство. І влада РФ вважає їх громадянами своєї країни. Як ви пам'ятаєте, у випадку з [режисером Олегом] Сенцовим відмови російської сторони мотивували саме цим. Хоча, коли з'явилася політична доцільність, ніхто на це уваги не звертав. Тобто все впирається в інтереси Кремля. Ще одна проблема – у Криму влада РФ має фактично невичерпне джерело поповнення обмінного фонду. Сьогодні можуть відпустити всіх політв'язнів, а завтра – набрати нових удесятеро більше. Тому кількість затриманих тільки зростатиме", – сказав Полозов.
Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.
7 вересня 2019 року між Україною і РФ відбувся обмін утримуваними особами у форматі "35 на 35". Серед українців, які повернулися додому, – політв'язні Олег Сенцов, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексій Сизонович, а також захоплені Росією біля Керченської протоки 24 моряки.
29 грудня відбувся останній обмін утримуваними особами між Україною і окупованими районами Донбасу. За даними СБУ, з непідконтрольних територій повернулися 76 українців. Україна видала ОРДЛО 124 людей, повідомляла представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Валерія Лутковська.
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомило, що жителі Криму, яких утримують на території півострова й у РФ, занесуть до списків для обміну на наступному етапі звільнення.